переломлені через призму особливостей національної духовності, реліг. традицій укр. етносу, його історичного буття і самобутньої культури і ввібрані у ролі ідентифікаторів його духовності христ. віровчення і культ, орг-ція церк. життя. У.п. склалося протягом 7 століть на основі синкретизму етноконфесійного та синкретизму релігійного і є органічним розвитком Християнства Київського. Специфіка У.п. проявлялась у самобутності обрядово-культової сфери, мистецького оформлення церковно-релігійного життя, а також в оригінальному трактуванні деяких канонів православ’я. У.п. притаманні такі риси: демократизм церк. життя і обрядової практики; соборноправність у вирішенні питань церковного життя; порівняно висока віротерпимість; європейскість і відкритість іншим реліг. системам; онаціональнення обрядово-культ. сфери, церк. мистецтва і певною мірою самого віровчення; прийняття на себе функцій національної інституційності; гуманізм. Свій теоретичний вираз У.п. знайшло в працях укр. богословів 17 ст. Петра Могили, Лаврентія Зизанія, Дмитра Туптала та ін. Саган Олександр

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.