(від лат. protestans – той, що заперечує, незгідний) – загальна назва реліг. течій, генетично зв’язаних з Реформацією. Третій, поряд з католиц. і правосл., напрям у християнстві. Термін пов’язаний з “Протестацією” 6 князів-лютеран і представників 14 німецьких міст з приводу посягань катол. партії (Шпейєрський рейхстаг 1529) на принцип свободи віросповідання. Ранні протест. течії – лютеранство, кальвінізм, англіканство – утворюються в 16 ст., даючи поштовх анабаптизму, меннонітству, антитриніатаризму, социніанству. Пізній П. (кінець 19-20 ст.) пов’язаний з пієтизмом і виникненням методистів, ьаптистів, квакерів, мормонів, адвентистів, свідків Єгови, п’ятидесятників. Більшість церков і сект у П. поділяє загальні віросповідні принципи. В супереч претензій церкви на посередницьку роль між людиною і Богом, П. оголосив особисту віру єдиним шляхом спасіння, Біблію – єдиним джерелом Одкровення, спростувавши необхідність священних переказів. Через ідею даром даної благодаті обгрунтовано принцип загального священства віруючих, відкинуто інститут чернецтва, закладено основи демократизму церковн. життя (автономність громади, виборність і підзвітність священика). Вбрання церков спрощено, богослужіння зведено до проповідей, молитов, співу; залишено два християн. таїнства (хрещення, причащання); поклоніння іконам, мощам, святим відкинуто. Численність церков і сект обумовило відсутність в П. єдиного світового центру. Ранні і частина пізніх течій беруть участь в екуменізмі, сусп.-політ. і культурн. житті. Поширений на всіх континентах, особливо в Північній Америці та Європі. З другої пол. 20 ст. динамічно росте в Лат. Америці, Півд. Африці, Східн. Азії. В Україні існує з 16 ст., переважно у формі пізніх течій (баптисти, євангельські християни, адвентисти, п’ятидесятники, єговісти); кількість лютеран і кальвіністів невелика. Після 1990 в Україні з”явилися громади різних неопротестантських течій. Любащенко Вікторія

You may also like

Відділення релігієзнавства ІФ НАН України і державні органи влади у сфері релігії: історія взаємин та основні напрямки співпраці (до 100-річчя Національної Академії наук України)
0

Колодний Анатолій Филипович Людмила Відділення релігієзнавства ІФ НАН України і державні органи влади у сфері релігії: історія взаємин ...
Read More
РЕЛІГІЯ У ЇЇ СКЛАДОВИХ І ПРОЦЕСАХ ЇХ ОСУЧАСНЕННЯ
РЕЛІГІЯ У ЇЇ СКЛАДОВИХ І ПРОЦЕСАХ ЇХ ОСУЧАСНЕННЯ
0

Вступ Від усталеності до сучасних трансформацій релігійного комплексу (А.Колодний). Глава І Віроповчальний елемент релігійного феномену в особливостях його конфесійного різноманіття ...
Read More
Міжнародна діяльність українських релігієзнавців
0

Л.Филипович Міжнародна діяльність українських релігієзнавців Анотація: Стаття написана на основі звіту, який підготували співробітники Відділення релігієзнавства за 2013-2017 рр., ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.