Природне право

погляди, згідно яких право цілковито визначене самою природою і закладене в розумі людини. Всі теорії, що грунтуються на понятті П.п., протиставили існуючому правопорядку “громадянського закону” ідеальний “природний устрій”. Ідея П.п. виникла ще в давні часи. Так, у вченні даосизму наявна вимога невтручання правителів у природний хід речей і дотримання природного закону дао. В античному світу софісти, стоїки, а також Сократ, Платон, Аристотель розглядали П.п. як моральну Ідею. Зокрема стоїки висунули вчення про вічні, незмінні норми природи, яких мають дотримуватися люди в своїй поведінці. В основі цих норм лежить, нібито, розум природи. Представники християн. думки Августин, Фома Аквінський та ін. виводили правов. норми із “божеств. закону”, закладеного, нібито, в людину Богом під час її сотворіння. Вперше систематизував і оприлюднив теорію П.п. голланд. юрист Гуго Гроцій в книзі “Про право війни і миру” (1625). Вчення про П.п. було видкинуте мислителями-позитивістами Контом і Спенсером, але воно знову було відроджене в соціальній доктрині католицизму. Ж.Дабен, Ж.Марітен та ін. катол. теоретики вважають, що суспільн. устрій грунтується на задуманному богом “природн. законі”. Филипович Людмила