система релігійно-міфологічних уявлень, вірувань і культів іраномовних племен (аорси, сіраки, язичи, роксолани, алани), які у 2 ст. до н.е. підкорили скіфів і багато в чому успадкували їхні релігійні традиції. Тому Р.с. мало чим відрізнялася від скіфської. Панівними у сарматів були культи Сонця, Вогню, Великої Богині – Матері Астарти – покровительки коней та бога війни, уособленням якого був меч. Поряд з цим для Р.с. характерними є чинники чуттєво-надчуттєвого типу надприродного: поклоніння неживим предметам та наділення їх душею, віра в чарівну силу каміння і таке інше. Сармати вірили в потойбічне життя і великого значення в їхніх віруваннях мав культ мертвих. Подібно скіфам вони наділяли особливою магічною силою дзеркало. Сарматський звичай ломки дзеркал при похованні був відлунням різноманітних давніх уявлень, що протиставляли смерті дзеркало як вмістилище душі. Р.с. трансформувалася у вірування стародавніх слов’н. (див. Релігія скіфів). Бучма Олег

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.