собор у Києві, споруджений за князя Ярослава Мудрого. Будівництво С.К. велося в 20-30 рр. 11 ст. Софійський собор – центральна будівля Київського кремля. Присвячений божественній премудрості, він повинен був, за задумом його творців, символізувати велич християнства й могутність великокняжої влади. Побудований як головний митрополичий храм України-Руси, собор був громадським і культурним центром держави. Тут здійснювалися церемонія “посаження” князів на Київський пресол, прийом іноземних послів, тут була усипальниця князів. Біля стін собору збиралося Київське віче; при соборі велось літописання й була створена Ярославом Мудрим перша в Україні-Русі бібліотека. С.К. – видатна пам’ятка мистецтва архітектури, живопису, мозаїки. На стінах собору збереглися стародавні написи та малюнки – графіті (з італ. – “видряпані”), найдавніші з яких датуються 11 ст. І свідчать про значне поширення писемності на Русі. Під час навали військ Батия (1240) собор був пограбований і опустошений. Після Берестейської унії С.К. була у володінні уніатської церкви. В 30-40-х рр. 17 ст. київський митрополит Петро Могила повернув собор православній церкві, заснував при храмі чоловічий монастир. В наслідок широких ремонтних робіт в 17-18 ст.ст. Софійський собор і прилеглі до нього будови набули рис, характерних для стилю української барочної архітектури цього часу. В такому вигляді архітектурний ансамбль монастиря дійшов до наших днів. Нині – архітектурно-історичний заповідник (з 1934). В 1990 С.К. була офіційно включена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В особливо урочистих випадках в С.К. відбуваються церковні служби. Горський Вілен, Климов Валерій.
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.