(від грецьк. telos – ціль, результат, logos – вчення) – концепція, згідно з якою в світі одвічно існують наперед встановлені цілі і доцільності, заради здійснення яких і відбуваються в ньому всі процеси. Як спроба пояснити загальний зв’язок і закономірність природних явищ, телеологічні уявлення фігурували вже у старод. мислителів – Сократа, Платона, стоїків та ін. Їх обгрунтовувало багато богословів, зокрема Тома Аквінський, який сформулював т. зв. телеологічні докази буття бога (див. Докази буття бога), спираються на них і сучасні богослови. Стверджуючи, що світ створений богом заради людини, Т. змикається з антропоцентризмом. Вона зв’язана також з теодіцеєю і передвизначенням. Суч. прихильники Т. надають їй модерністських форм, використовуючи для цього концепції неофіналізму, холізму, неокреаціонізму. Філоненко Микола
No Comment
You can post first response comment.