Українська православна церква

православне церковне утворення, яке було узаконене в структурі Російської Православної Церкви її Архієрейським Собором в січні 1990 шляхом надання широкої адміністративної автономії при одночасному збереженні канонічного підпорядкування Московському патріархату існуючому в Україні екзархату. Метою цієї половинчатої акції Російської Церкви була протидія прагненням православ’я України мати свою автокефалію. Це засвідчило те, що у вирішенні проблем церковного життя керівництво РПЦ йде в руслі загальної політики Росії з утримання України в орбіті своїх стратегічних інтересів. Підступним шляхом Московська Церква на Харківському єпископальному зібранні, проведеному в 1992 з порушенням нею ж встановлених принципів організаційної самостійності УПЦ, усунула з посади предстоятеля Церкви митрополита Філарета (Динисенка), який активно обстоював ідею повної незалежності Православної Церкви в Україні, і висвятила на неї свого Управляючого Справами митрополита Володимира (Сабодана). На єпископських посадах в Церкві залишилися переважно ті, хто одержував свої кафедри з благословення старих органів влади. УПЦ в 1995 мала більше 6, 5 тис. громад, 64 монастирі, 10 духовних навчальних закладів, 18 періодичних видань. Керівництво УПЦ здійснює Синод. В Уставі про управління чітко визначено, що УПЦ “складає … частину Московського Патріархату” (р.1,ст.4) і має своїм обов’язком “нагляд за проведенням рішень Помісних Соборів Російської Православної Церкви…” (р.2,ст.4). Певні політичні й культурницькі кола Росії, які не полишили думку про “єдину і неподільну”, прагнуть використати підпорядковану Московському Патріархату УПЦ з метою реалізації в перспективі ідеї створення якщо не нового Союзу, то хоч би якогось східно-слов’янського державного утворення, ідеологічною основою якого може бути якась витокова православна єдність. Протидія Московського Патріархату Православній Автокефалії в Україні зумовлена тим, що постання в Україні своєї Церкви ставить питання про визнання автентичності духовно-культурних надбань і державницьких традицій України і Київської Русі, право Київської митрополії вважатися Церквою-Матір’ю щодо Церкви Росії, а відтак незаконність перебрання Московським престолом на себе ідеї апостольського благословення, яке одержало Українське Православ’я від апостола Андрія Первозванного. Колодний Анатолій