(від лат. unitas – єдність; від грецьк. аnti – проти та лат. trinitas – трійця) – в протестант. прибічники вчення про єдиного Бога на відміну від засадничого догмату про його триєдність (Трійця). Із запереченням Трійці пов’язане заперечення божественності Христа, а також вчення про гріхопадіння та відкуплення, таїнства. Виникнення У. сягає часів раннього християнства. Впродовж Середньовіччя унітаризм існував у формі раціоналістичних єресей, а в період Реформації став одним із радикальних напрямків протестантизму. У 16-18 ст. переслідувалися катол. церквою та ортодокс. протестантизмом. У 19 ст. центр унітаризму перемістився до США, де він живив модерністські та ліберальні течії у протестантизмі. У ширшому розумінні У. – прихильники всіх тих течій в християнстві, які не визнають догмат Трійці. Кочан Наталія
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.