Унітарії

(від лат. unitas – єдність; від грецьк. аnti – проти та лат. trinitas – трійця) – в протестант. прибічники вчення про єдиного Бога на відміну від засадничого догмату про його триєдність (Трійця). Із запереченням Трійці пов’язане заперечення божественності Христа, а також вчення про гріхопадіння та відкуплення, таїнства. Виникнення У. сягає часів раннього християнства. Впродовж Середньовіччя унітаризм існував у формі раціоналістичних єресей, а в період Реформації став одним із радикальних напрямків протестантизму. У 16-18 ст. переслідувалися катол. церквою та ортодокс. протестантизмом. У 19 ст. центр унітаризму перемістився до США, де він живив модерністські та ліберальні течії у протестантизмі. У ширшому розумінні У. – прихильники всіх тих течій в християнстві, які не визнають догмат Трійці. Кочан Наталія