взаємозалежність елементів, сторін релігійного феномена, в якій виявляються певні властивості цілого і особливості його складників. Основними В.р. є відображальне, виповнювальне і вірувальне. Відображальне В.р. полягає у створенні суб’єктом – людиною невільної діяльності – уявлень і переживань своєї включеності у неопановані ще сили природи і суспільства. На відміну від науки, яка покликана давати знання про об’єкт сам по собі, релігійне відображення має об’єктом невільні стани людського буття. Це створює передумови для мисленно-фантазійної екстеріорізації власних рис людини, уособлення предметів і явищ зовнішнього світу, абсолютизації суб’єктивних моментів пізнавального процесу – характерних ознак релігійного відображення. Виповнювальне В.р. полягає в наділенні образів невільних буттійних станів людини рисами належного, бажаного. І хоча ці риси створюють образи уявного, надприродного, вони відіграють роль ідеалу (див. Ідеал релігійний), що заперечує невільні стани і є зразком і закликом до наслідування. В цьому – привабливість рел. світорозуміння. Вірувальне В.р., не будучи практичним чи пізнавальним досвідом сб’єкта, полягає у його впевненості щодо реального існування надприродного – предмета віри. Будучи виразом потреби серця, а не голови, вірувальне В.р. як психологічний феномен здатне обнадіювати й давати розраду, без чого немислиме саме звернення суб’єкта до надприродного та його поривання до виповнення дійсного. Зазначені В.р. взаємозалежні й становлять єдиний план релігійного світорозуміння і світоставлення. Лобовик Борис
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.