сукупність поглядів на природу живого, згідно яких є якась особлива, надприродна і непізнавана сила, що організовує і визначає якісні особливості живого (“життєва сила”, “ентілехія”, “нізус” та ін.). Вихідним принципом В. є абсолютизація якісної специфіки органічної природи, протиставлення її неживій, жорстке розмежування організуючої “життєвої сили” і соми (тіла), що нею скеровується. Зародки вчення В. в платонівській ідеї про ейдоси та існування безсмертної душі. Ряд концепцій, що розвивалися в межах В., зокрема гештальт психологія, холізм, органіцизм та ін., послужили основою постановки і розробки важливих проблем морфогенезу, цілісності, еволюції, рівнів організації живого. До ідей В. звертаються теологи в своїх креаціоністських вченнях. Медвідь Віра

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.