сукупність поглядів на природу живого, згідно яких є якась особлива, надприродна і непізнавана сила, що організовує і визначає якісні особливості живого (“життєва сила”, “ентілехія”, “нізус” та ін.). Вихідним принципом В. є абсолютизація якісної специфіки органічної природи, протиставлення її неживій, жорстке розмежування організуючої “життєвої сили” і соми (тіла), що нею скеровується. Зародки вчення В. в платонівській ідеї про ейдоси та існування безсмертної душі. Ряд концепцій, що розвивалися в межах В., зокрема гештальт психологія, холізм, органіцизм та ін., послужили основою постановки і розробки важливих проблем морфогенезу, цілісності, еволюції, рівнів організації живого. До ідей В. звертаються теологи в своїх креаціоністських вченнях. Медвідь Віра
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.