зібрання вищого духовенства із делегованих представників христ. помісних церков, на яких опрацьовувалася і ухвалювалася система віровчення і культу, формувалися канони, богослужебні правила. В.с. спочатку скликалися і проводилися за ініціативою візант. імператорів, які головували на них і надавали їх рішенням статусу церк. законів. І В.с., Нікейський (325), прийняв у першій редакції Символ віри, засудив як єресь аріанство, опрацював 20 канонів. ІІ В.с., Константинопольський (321), доповнив і уточнив С.в., зокрема догмат про Трійцю, надав Константинопольському патріарху другу після римського папи перевагу перед іншими єпископами. ІІІ В.с., Ефеський (431), засудив несторіанство і визнав Діву Марію Богородицею. IV В.с., Халкідонський (451), засудив монофізитство, ухвалив формулу про І.Христа як Боголюдину, що має два єства, але одну іпостась. Після цього відбувся поділ християн на халкідонців і монофізитів. V В.с., ІІ Константинопольський (533), засудив “трьох глав” – богословів Феодора Мапсуестського, Феодорита Кирського та Іву Едеського, які не вважали Христа Боголюдиною, а Марію – Богоматір’ю і підтримували несторіанство. Засуджено як єресь вчення Оригена. VІ В.с., ІІІ Константинопольський (680-681), знову засудив як єресь монофізитство, відновив мир з папством. VІІ В.с., ІІ Нікейський (787), засудив іконоборство і ухвалив шанування ікон і хреста. У 869-870 ІV Константинопольський собор виявив гострі суперечності між захід.христ. і схід.христ. церквами. Православ’я і католицизм, які оформилися як окремі течії християнства в 11 ст., оцінюють ІV Константинопольський собор по-різному: католики визнають його як VІІІ В.с., а православні не визнають, тому що його рішення були спрямовані проти політики Константинопольського патріарха Фотія. Наступні В.с. скликалися уже римськими папами після поділу церков. Яроцький Петро
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.