Янсенізм

релігійно-політична течія у Франції і Голландії в 17-18 ст.ст. Ідеологічною основою Я. була неортодоксальна доктрина його фундатора катол. теолога Корнелія Янсенія (1585-1638), яка поєднувала в собі елементи кальвінізму (визнання божого приречення, заперечення свободи волі) і вчення Августина Блаженного. Янсеністи вимагали повернення до августиніанської концепції приречення і благодаті, надавали особливого значення догмату про загальну гріховність, виступали проти єзуітської моралі, за формування у людини високих духовних якостей. Я. активно боровся проти підтримуваного папським престолом ордена єзуітів, проповідував суворе релігійно-етичне самовдосконалення практично без участі церкви, організовував свії школи, відомі під назвою янсеністських. Головним центром янсеністів був паризький монастир Пор-Рояль. Їх підтримували університети, багато вчених, письменники, серед них відомий учений і релігійний філософ Б.Паскаль. Прибічники Я. переслідувалися королівською владою, а його вчення неодноразово засуджувалося папськими буллами. Відігравши певну прогресивну роль у боротьбі проти засилля папства, у Франції Я. зійшов з історичної арени в срд. 18ст. В Голандії янсеністи створили власну церкву, яка, формально відокремившись від катол., існує до цього часу. Філоненко Микола