Л.Филипович

Міжнародна діяльність українських релігієзнавців

Анотація: Стаття написана на основі звіту, який підготували співробітники Відділення релігієзнавства за 2013-2017 рр., готуючись до масштабної перевірки (2018) щодо ефективності діяльності академічних установ. В запропонованій Президією НАНУ “Анкеті установи” передбачена оцінка міжнародної діяльності Відділення релігієзнавства, яка має на меті з’ясувати, наскільки дана установа є важливою для національної стратегії в гуманітарній галузі науки і для розвитку країни. В процесі відповідей на певні пункти Анкети стане зрозумілим:

• чи потрібна ця наука суспільству,
• хто є цільовою аудиторією, кому потрібні ті знання, які здобуваються науковцями,
• як і де можна використати і застосувати результати роботи установи,
• як остання передає ці результати суспільству,
• які проводить заходи,
• де і в якій формі пропагує свої досягнення,
• чи є у установи її стратегія розвитку, зокрема в сфері співпраці із зарубіжними науковими інституціями через спільні наукові програми, обмін їх виконавцями, впровадження результатів в практику суспільного життя різних країн для інтеграції європейського співтовариства.

Ключові слова: українське академічне релігієзнавство, міжнародний релігієзнавчий простір, співпраця з зарубіжними релігієзнавчими інституціями, IAHR, EASR, SSSR, ISORECIA

Liudmyla Fylypovych

INTERNATIONAL ACTIVITY OF UKRAINIAN RESEARCHERS OF RELIGION

Annotation: The article is written on the basis of the reports prepared by the Department of Religious Studies colleagues for 2013-2017, which were written for a major examination (2018) on the effectiveness of academic institutions. In the proposed Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine “Questionnaire of the institutions” provides an assessment of the international activities of the Department of Religious Studies, which aims to find out how much this institution is important for the national strategy in the humanities and for the development of the country. In the process of answering certain points, the questionnaire will become clear:

• does this science require a society,
• who is the target audience, who needs the knowledge that is acquired by scientists,
• how and where to use and zastoizovat the results of the institution,
• how the latter communicates these results to society,
• who carries out activities
• where and in what form they promote their achievements
• does the institution have its development strategy, in particular in the field of cooperation with foreign scientific institutions through joint scientific programs, exchange of their performers, implementation of results in the practice of social life of different countries for the integration of the European community.

Key words: Ukrainian academic religious studies, international religious studies space, cooperation with foreign religious studies institutes, IAHR, EASR, SSSR, ISORECIA

Акутальність. Про успішну діяльність наукової установи свідчить не тільки кількість публікацій чи проведених конференцій, не тільки якість підготовлених кадрів і затребуваність українським суспільством, а й знаність за кордоном, присутність в міжнародному науковому полі, коли досвід релігієзнавчих досліджень українських вчених може бути використаний зарубіжними колегами як теоретично, так і практично, і покладений в скарбницю світової науки. Саме тому метою даної статті є з’ясувати, як українське релігієзнавство представлено в міжнародному вимірі, які має досягнення, де недопрацьовує, щоб означити стратегію його розвитку на найближчу і подальшу перспективу.

Основний виклад. Від самого початку створення Відділення релігієзнавства в структурі Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України в 1991 році постало завдання вивести українське релігієзнавство на міжнародний рівень, зробити його самостійною і самодостньою частиною світової науки – поза будь-якою країною. Після нетривалої розвідки про стан справ за кордоном та аналізу внутріукраїнської ситуації ВР визначилось із основними напрямками своєї міжнародної діяльності:

1) хто, де і що вивчається

– визначити основні наукові центри дослідження релігії

– з’ясувати основні напрямки їх діяльності

– вийти на ці центри і заспілкуватися з ними, налагоджуючи інституційні і персональні відносини

2) хто, де і що викладається

– визначити університети, де існують релігієзнавчі факультети

– з’ясувати, за якими програмами ведеться підготовка релігієзнавців, які предмети вивчаються

– хто викладає релігієзнавство

3) які існують професійні товариства, організації, асоціації

– дізнатися про найбільш впливові професійні об’єднання

– з’ясувати порядок вступу і умови перебування

4) які і де проводяться конференції з релігієзнавства

5) які і де видаються професійні періодичні видання

Як бачимо, перед співробітниками постало завдання: використати іноземний досвід вивчення релігії та імплементувати його на український ґрунт; пропагувати власні досягнення у справі вивчення релігії за кордоном; активно співпрацювати із міжнародним релігієзнавством, використовуючи різні форми співпраці (обмін кадрами, ідеями, літературою, досвідом, проведення конференцій, стажування, лекції, спільні проекти, монографії тощо).

Чи ми були готові виконати такі амбітні задуми? Ні! Але почали працювати.

Вперше делегація українських релігієзнавців виїхала за кордон в Польщу (грудень 1994 р.). З 1995 – почали їздити в США. 1996 – стали членами SSSR (Товариство з наукового вивчення релігії) [1], 2000 – IAHR (Міжнародна асоціація істориків релігії) [2], 2016 – EASR (Європейська асоціація дослідження релігії) [3].

В щорічних звітах про роботу Відділення релігієзнавства обов’язковим розділом йшов “Міжнародне співробітництво” [4]. Ґрунтовний звіт за 10 років роботи був підготовлений у 2015 році, який існує як Дод.5. до відповідного десятилітнього звіту ВР ІФ [4]. Там, зокрема, зазначено: “Важливий здобуток міжнародної творчої діяльності Відділення релігієзнавства – це входження завдяки нам українського релігієзнавства у світовий ареал нашої галузі гуманітарного знання, різноманітна творча співпраця українських релігіє знавців на спільнотному і індивідуальному рівнях із зарубіжними релігієзнавчими установами і окремими науковцями з фаху. Нас у світі вже знають, з нами спілкуються, про нас пишуть, друкують інформативку в Енциклопедіях і Довідниках”.

На основі цих звітів неодноразово підбивалися результати міжнародної присутності України в сфері релігієзнавства [5], аналізувалася співпраця українських релігієзнавців з різними науковими школами [6]. Тобто всі ці роки співробітники ВР виступали добровільними пропагандистами наукової України за кордоном. При вступі до міжнародних асоціацій обов’язковою процедурою була доповідь про українське релігієзнавство. Востаннє це зроблено під час прийому УАР до EASR (Європейська асоціація дослідження релігії) в 2016 р. на засіданні виконавчого комітету і Генеральної асамблеї асоціації в Гельсінкі.

Головним здобутком ВР є те, що українська наука про релігію представлена на міжнародній арені, і їх присутність там пов’язують із Відділенням релігієзнавства, яке стало паровозом, який вивіз всю українську науку про релігію – вузівську, відомчу – в світовий простір. Саме академічні релігієзнавці своєї працею заробили авторитет Україні на міжнародній науковій арені.

Ставши членами декількох міжнародних фахових асоціацій, щороку виїжджаючи на міжнародні конференції, виступаючи там, беручи участь у іншомовних збірниках та монографіях, будучи рецензентами закордонних статей і книжок, не тільки авторами, але й членами редколегій іноземних журналів, чи є підстави вважати, що ми тут досягли очікуваних результатів? Чи добре знають нас науковці закордоння? чи входять наші імена в перелік відомих науковців світу? чи цитують нас? чи достатньо активно Україна просувається за кордоном, навіть серед української діаспори?

Сторінки: 1 2 3 4 5