Лист-звернення УАР

 Інформаційний простір України збурила новина про те, що Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розробляє законопроєкт про діяльність деструктивних релігійних організацій. Про це заявила голова комітету Галина Третьякова, повідомляє hromadske – https://hromadske.ua/posts/deputati-virishili-vzyatisya-za-borotbu-z-sektami

Такі заяви офіційних представників влади викликають занепокоєння фахівців-релігієзнавців. Особливо гостро на це реагують представники релігій меншин, небезпідставно переймаючись критеріальними підходами щодо визначення «шкідливих сект» та тим негативним суспільним резонансом, підозрілим чи й ворожим ставленням, що сіятиметься в публічній сфері через негативні конотації самого терміну «тоталітарна секта». Впродовж десятиліть українські релігієзнавці докладали значних зусиль, аби вилучити з уживання в публічній сфері цей термін,  використання якого є некоректним в світській поліконфесійній державі, та, фактично, є виявом «мови ворожнечі» й спонукою до розбрату за конфесійною ознакою.  Хочемо нагадати, що такі «ініціативи» вже з’являлися в історії незалежної України. І всякий раз їх вдавалося вгамовувати, оскільки закони, які спрямовані на обмеження прав і свобод громадян ведуть до тоталітаризації країни, відмови від демократичних процесів і входження в європейський цивілізаційний світ.

Спокуса контролювати духовний світ громадян, централізовано визначати в що і як їм вірити, авторитарно встановлювати яка віра є правильною, а яка -«шкідливою», – притаманна саме посттоталітарним суспільствам, що тяжіють до моноідеологічного диктату, коли будь-яка світоглядна альтернатива панівній ідеології таврувалась шкідливою та деструктивною. Обмежувати прагнуть там, де демократичні процедури та правова система є слабкими, а представники влади є недосвідченими у справі гарантій свобод і прав людини. Подібне калькування термінології пропонованого законопроєкту із російського дискурсу, викликає подив, і може розцінюватись як свідоме чи несвідоме наслідування практик країни-агресора, що окупувала Крим та частини територій Луганської й Донецької областей. Саме на окупованих російськими військами та найманцями територіях запроваджуються ганебні практики репресій щодо інакомислячих зокрема й під прикриттям релігійної чи конфесійної належності до «неправильних».

Безумовно,  суспільство має встановити запобіжники зловживанням меркантильних чи свавільних осіб, які прагнуть отримати приватний зиск чи задоволення хворобливих амбіцій, підпорядкувавши собі волю і майно інших. Однак такі запобіжники повинні ґрунтуватись на понятті завданої шкоди і розглядатись як причина можливої кримінальної чи адміністративної відповідальності окремих осіб чи групи осіб, що вчинили злочин (шахрайство, заволодіння чужим майном, незаконне позбавлення волі, використання рабської праці, злочини проти особи зокрема й неповнолітніх тощо) чи правопорушення. Існує Кримінальний кодекс та ціла низка Законів України, покликаних регулювати порядок кримінальних проваджень, незалежно від їх природи. При цьому тавро «тоталітарна секта» є приводом для розпалювання міжконфесійної ворожнечі у полірелігійній світській державі, спонукою для інформаційного цькування тощо. Подібна риторика в законодавчих ініціативах здатна призводити до реальної конфронтації у міжконфесійних відносинах, до розбурхування ексклюзивістських та асоціальних настроїв серед представників конфесійних меншин.

Заклики з боку деяких «інтелектуалів» до «здорового релігійного клімату» як одного з аргументів прийняття таких заборонних законів свідчать про прагнення  поставити під сумнів доцільність самого факту існування релігійної свободи в Україні продовж 30 років.

Сподіваємось, що здоровий глузд допоможе представникам влади збагнути, що у світської держави немає законних підстав вирішувати «правильність» чи «неправильність» конфесійного віровчення, визначати, яка релігійна організація є «сектою» (відгалуженням). В українському законодавстві досі абсолютно виправдано використовується одне поняття – релігійна організація, яким покривається все багатоманіття релігійних структур.

Тому застерігаємо: майбутній законопроект про «тоталітарні секти» небезпечний тим, що провокує недовіру та ненависть за релігійною/конфесійною ознакою в поліконфесійній спільноті, ініціюючи тим самим «пошук відьм/ворогів» там, де слід підтримувати взаємоповагу й взаємопорозуміння. Це загрожує порушенням відносно спокійної релігійної ситуації в Україні. Подібні законодавчі ініціативи, замість утвердження ідей міжконфесійної солідарності, діалогу між релігіями, здатні увергнути Україну в пучину хаосу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
0

ВСТУП ГЛАВА 1. Проблема майбутнього у філософсько-релігієзнавчому дискурсі ГЛАВА 2. Релігійні концепції майбутнього як об’єкт аналізу ГЛАВА 3. ...
Read More
Відділення релігієзнавства ІФ НАН України і державні органи влади у сфері релігії: історія взаємин та основні напрямки співпраці (до 100-річчя Національної Академії наук України)
0

Колодний Анатолій Филипович Людмила Відділення релігієзнавства ІФ НАН України і державні органи влади у сфері релігії: історія взаємин ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.