ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ РЕЛІГІЇ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Вступ. ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ РЕЛІГІЇ (М.Бабій)
Розділ І. РЕЛІГІЯ У ВИЯВАХ І ТРАНСФОРМАЦІЯХ ЇЇ ФУНКЦІЙ
1.1 Трансформація функціональності релігії в сучасну добу: причини і наслідки (Л.Филипович)
1.2 Світоглядно-сенсотворна функціональність релігії як системно-формуючий елемент структури її функцій (Л.Виговський)
1.3 Збагачення функціональної природи релігії і перспективи включення релігійного чинника в різні сфери суспільного життя (В.Титаренко)

Розділ ІІ. ЦІННІСНО-РЕГУЛЯТИВНА ПРИРОДА РЕЛІГІЙНОГО ФЕНОМЕНУ. РЕЛІГІЯ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОСТІ ТА ПАТРІОТИЗМУ ОСОБИ
2.1 Сутність ціннісно-регулятивної природи релігії та актуальність викликів її здійсненню сучасними релігійними організаціями України (О.Недавня)
2.2 Релігія в контексті формування моральності особи: традиційне і новаційне в морально-виховній діяльності релігійних організацій України (О.Недавня)
2.3 Релігійно-церковний чинник в патріотичному вихованні (О.Недавня)
2.4 Патріотичне виховання в церквах України: вияви, засоби, перспективи (О.Недавня)
2.5 Майдан як вияв громадянської позиції українців і їх Церков (Л.Филипович, О.Горкуша)

Розділ ІІІ. ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ В ЇХ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ НА ЗРІЗІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ЦЕРКОВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ (О.Горкуша)
Вступ. Шанс на духовність.
3.1 Релігійне самовизначення українського світу.
а) Ідентичність мешканців України у вимірах релігії.
б) Визначеність громадян України щодо їх довіри суб’єктам свого співжиття.
в) Довіра громадян України церквам і релігійним організаціям.
г) Громадяни України в їх цивілізаційній, подієво-дійсній та церковно-релігійній ідентичності.
д) Консолідуюча функція церков в координатах «українського світу».
3.2 Самовизначення релігійних інституцій щодо української дійності та координат «українського світу».
а) Суб’кт інтересів в його залежностях.
б) Артикуляція належності церковних інституцій до вимірів «поза» та «понад» українською дійсністю («русскомировский» варіант).
в) Підпорядкований член у своїх узгодженнях із стратегічною ідеологемою їх церковного центру.
г) Критерії визначення позиції церков, їх ролі та місця в українській дійсності.
3.3 Виміри бачення дійсності як засоби для витлумачення подій церковними суб’єктами.
а) Координати вимірів, логічна несуперечність та дійсність.
б) Сприйняття української дійсності християнськими церквами крізь призму «глобальних вимірів».
в) Сучасна українська дійсність та виміри «українського світу».
Висновки. Функції Церков України в контексті слугування їх «Українському світові».

Розділ ІV. РЕЛІГІЙНИЙ ЧИННИК В НАЦІОНАЛЬНОМУ І ДЕРЖАВОТВОРЧОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ
4.1 Етноконфесійна специфіка націє- та державотворення. Співвідношення феноменів релігія і етнос (О. Саган).
4.2 Національна церква як релігійно-соціальний феномен (О.Саган).
4.3 Релігійний чинник в українському державотворенні та формуванні громадянського суспільства (О.Саган).
4.4 Церква як фактор збереження українства в діаспорі (А.Колодний, Л.Филипович).

Розділ V. ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОМУНІКАТИВНИХ ФУНКЦІЙ РЕЛІГІЇ (А.Арістова)
5.1 Феномен релігійної комунікації в оптиці загальної теорії комунікації.
5.2 Трансформація релігійної комунікації в умовах глобального інформаційно-комунікативного простору.
5.3 Комунікативно-транслююча функція релігії: зміст і напрямки трансформації.

Розділ VІ. ВЕРТИКАЛЬНО-ГОРИЗОНТАЛЬНА ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЯК ЧИННИК САКРАЛЬНО-СЕКУЛЯРНОГО РОЗВИТКУ (П.Яроцький)
6.1 Гідність людини як найвища цінність: антропологічний та теїстичний виміри.
6.2 Розвиток секулярної Європи: католицький і православний Погляди.
6.3 Концепція сталого розвитку світу: «екологічна духовність» замість теології індивідуального спасіння.

Розділ VІІ. «НОВА ЄВАНГЕЛІЗАЦІЯ ЦЕРКВИ І СВІТУ» В ЇЇ СОЦІАЛЬНИХ ВИЯВАХ І СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІСТИЧНІЙ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ (П.Яроцький)
7.1 Актуалізація Католицькою церквою «нової євангелізації».
7.2 Соціальна та євангелізаційна функціональність «КарітасСпес-Україна».
7.3 Суспільні чинники «оприсутнення» Церкви Божої в сучасному світі.
7.4 Суспільний діалог як характерна риса євангелізації.
7.5 Інноваційна функціональність течій пізнього протестантизму в незалежній Україні.
7.6 Стремління конфесій до глобалізації і європеїзації.

Післяслово. ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ РЕЛІГІЇ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ (Л.Филипович)

Автори монографії
Праці Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ з проблем природи релігійного феномену

Для Перегляду Видання натисніть на зображення