Вступ. Юрій Мулик-Луцик як мислитель православної діаспори (А.Колодний і С.Ярмусь)

Розділ І РЕЛІГІЯ В ЇЇ СУТНОСТІ Й ХРИСТИЯНСЬКОМУ ВИЯВІ

  1. Релігія без релігії
  2. Роздвоєння людини
  3. Добро і зло в життєдіяльності людини
  4. Добро і зло в їх сутності
  5. Добро і зло в літературі
  6. За християнське розуміння мучеництва і геройства
  7. Старо-церковно-слов’янська мова релігійного культу:
    Вступ. Релігійне та філологічне.
    1. Ієратична категорія:
      ● Лінгвістичні заложення.
      ● Релігійна аперцепція ст.-церк.- слов. мови.
      ● Екзистенція.
    2. Три модуси релігійної аперцепції:
      ● Магічний модус.
      ● Містичний модус.
      ● Естетичний модус.
    3. Розуміння в релігії:
      ● Норми Святого Письма.
      ● Біо-психологічний фактор в культі.
      ● Диспозиції до культу в старих словах слов’ян.
      ● Негація зрозумілості.
      ● Розвиток розуміння ст.-церк.-слов. мови.
      ● Процес релігійної перцепції:
      • Душевне розуміння
      • Перезначевлення
      • Релігійна релевантність фонології
      • Асоціативна кляса слова
      • Імманентна проблема розуміння
    4. Трансцендентна вітальність.
    5. Релігійно-національний діалект.
    6. Закінчення. Спір щодо Кирило-Мефодієвської мови.
  8. Біо-психологічний вимір потоку часу
  9. Сенс євангельської фрази Lagen glossais
  10. Місія релігійної мови

Розділ ІІ ХРИСТИЯНСТВО В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

  1. Православ’я в його сутності
  2. Механізм постання автокефальних церков в його досвіді для українських православних спільнот
  3. Володарі Руси-України були імператорами.
  4. Мотиви прийняття Україною християнства із Візантії:
    1. Україна була охрещена в Православ’я.
    2. Історія хрещення України у світлі Володимирової імперської візи Київської Русі.
    3. Християнсько-культурний аспект мотивів прийняття Україною християнства із Візантії.
    4. Початки емансипації Української Церкви.
  5. Берестейська Унія і відновлення православної ієрархії під польською займанщиною:
    ● Передісторія Берестейської Унії.
    ● Текст Артикулів Берестейської Унії.
    ● Перший український переклад тексту 33 Артикулів Берестейської Унії.
    ● «Універсал» із наказом Сигізмунда ІІІ карати противників Берестейської Унії.
    ● Справа догмату про походження Святого Духа в акті Берестейської Унії.
  6. Унія після упадку історичної Польщі. Латинізація і полонізація українців-уніатів.
  7. Включення Української Православної Церкви в Московський Патріархат.
  8. Постання Української Греко-Православної Церкви в Канаді:
    ● Український народ прийняв християнство у православному віросповіданні.
    ● Справа акту Берестейської Унії в історії процесу зародження і розвитку ідеї заснування ГПЦ в Канаді.

Розділ ІІІ ХРИСТИЯНСТВО І ЖИТТЯ.

  1. Церква і життя.
  2. Про відношення християнства до поступу науки.
  3. Між культом «браку єдності» і полоном конформізму «єдності».
  4. Загроза несерйозності «екуменізму».

Розділ ІV ХРИСТИЯНСТВО В НАЦІОНАЛЬНОМУ БУТТІ.

  1. До питання суті духової етнічної субстанції.
  2. Між націоналістичним та універсальним.
  3. Між етнізмом та інтернаціоналізацією у добу міжнародних «поєднань» і «об’єднань».
  4. Оборона національного духу — це не «релігійна боротьба».
  5. Наша Церква і наша національність.
  6. Абстрактні і конкретні методи національного збереження.

Розділ V ДУХОВНІ ДІЯЧІ РЕЛІГІЙНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ.

  1. Україна — колиска християнського мислительства на слов’янському Сході:
    ● Джерела і вияви києво-мислительного духу.
    ● Християнсько-культурна місія Києво-Могилянської Академії.
    ● Сковорода — найбільший філософ слов’янського Сходу.
  2. Шевченко і Церква:
    Вступ. Шевченко був віруючим чи атеїстом?
    1. Закулісна акція проти Шевченка на церковному грунті.
    2. Церковні й політичні аспекти похорону Шевченка.
    3. Культ Шевченка і перший явний наступ на нього з боку церковних сфер.
    4. Перший прилюдний виступ Російської Православної Церкви проти Шевченка.
    5. Протишевченківська заява єпископа Гр.Хомишина.
    6. Релігійно-апологетична Шевченкіана.
    Закінчення. Розмежування культу Кобзаря.
  3. До мети й методів дослідження мови творів Тараса Шевченка (на матеріалі мовних квазі-пометеїзмів):
    1. Стан предмету в минулому і сучасному.
    2. Народна мова і граматика.
    3. Стилістичні квазіпометеїзми.
    4. Теодицея.
    5. Гіперболічно-припустові синтаксичні конструкції.
    6. Інтимізація.
    Закінчення. Вивчати у зв’язках з життям.
  4. Потреби Української Гоголіани.
  5. Філософські методи наукової праці митрополита Іларіона:
    а. Методологія — невід ємний ʼ елемент наукової діяльності митрополита.
    б. Мета і методологія наукової діяльності.
    в. Правда в світогляді митрополита.
    г. Принципи досліджень митрополита.
    д. Митрополит Іларіон як історик.
    е. Наука має свою мету.
    є. Ставленння митрополита до історичної правди.
    ж. Формальна і філософська методологія.
    з. Міркування про методологію (факти, пізнання фактів, плюралізм, час, причини, наслідки).
    и. Правда — основа визволення.
  6. Осамітнений релігійний мислитель — митрополит Іларіон (Огієнко)

Біобібліографія професора Юрія Мулика-Луцика

Вибраний список праць Юрія Мулика-Луцика (склала Л.Филипович)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

ДЕРЖАВА І ЦЕРКВА В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Збірник наукових статей Випуск VІІ
ДЕРЖАВА І ЦЕРКВА В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Збірник наукових статей Випуск VІІ
0

«ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНIЙ ЦЕРКВI В УКРАЇНІ»: СТРУКТУРУВАННЯ ПРОСТОРУ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ Й ЦЕРКВИ. ...
Read More
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
0

ВСТУП ГЛАВА 1. Проблема майбутнього у філософсько-релігієзнавчому дискурсі ГЛАВА 2. Релігійні концепції майбутнього як об’єкт аналізу ГЛАВА 3. ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.