Список використаних джерел

  1. Академічному релігієзнавству України – 25: постання і основні напрямки розвитку. За ред. А.Колодного. – Київ: УАР, 2016. – 60 с.
  2. Експерти: Т. Антошевський, А. Арістова, А. Бабінський, А. Бойко, В. Бондаренко, М. Васін, В. Докаш, В. Єленський, О. Заєць, С. Здіорук, І. Козловський, А. Колодний, М. Маринович, О. Недавня, О. Саган, В. Титаренко, О. Турій, Л. Филипович, М. Черенков, К. Щоткіна, А. Юраш, М. Якубович, П. Яроцький та інші.
  3. Звіт про роботу ВР ІФ НАНУ за 1991 – 2016 рр. // Архів ВР ІФ НАНУ.
  4. Релігія і нація в суспільному житті України і світу. Наукова монографія. За ред.: д.філос.н. Колодний А.М., д.філос.н. Филипович Л.О. – К.: Наукова демка, 2006. – 286 с.
  5. Список наукової продукції ВР ІФ НАНУ: див. https://ure-online.info/
  6. Українській Асоціації релігієзнавців двадцять років. Збірник праць. За ред. А.Колодного// Українське релігієзнавство. – №65. – К., 2013. – С.120 – 149.
  7. Центри з релігієзнавчої експертизи ― державні і громадські організації: Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (Відділення релігієзнавства); Національний інститут стратегічних досліджень (Відділ гуманітарної політики), Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Національна академія державного управління при Президентові України; Центр Разумкова; Інститут релігійної свободи; Українська асоціація релігієзнавців; Київський національний університет імені Тараса Шевченка (кафедра релігієзнавства); Львівський Музей історії релігії; Чернівецький національний університет (кафедра релігієзнавства і теології, кафедра соціології); Тернопільський університет (Центр дослідження духовної культури); Центр релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків; Центр релігійної інформації і свободи; Центр компаративістських досліджень; Українська асоціація релігійної свободи; Український католицький університет (Інститут релігії і суспільства); Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі; Комітет ВР України з питань духовності і культури; Міністерство культури (Департамент у справах релігій і національностей); Всеукраїнська Рада церков і релігійних організацій; Українська Гельсінська спілка з прав людини; інститут омбудсмена тощо. Є конфесійні аналітичні центри: Діалог, Апологетичний центр, Інститут прав людини, протидії ксенофобії та екстремізму (О. Фельдман). Безперечно, експертами є відомі спеціальні Інтернет-портали: РІСУ і Релігії в Україні.
Перегялнути Статтю

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сторінки: 1 2 3 4 5

You may also like

Закон про секти. Українська Асоціація Релігієзнавців реагує на проєкт закону.
0

Лист-звернення УАР  Інформаційний простір України збурила новина про те, що Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та ...
Read More
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
0

ВСТУП ГЛАВА 1. Проблема майбутнього у філософсько-релігієзнавчому дискурсі ГЛАВА 2. Релігійні концепції майбутнього як об’єкт аналізу ГЛАВА 3. ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.