У найпрестижнішому гуманітарному видавництві наукової, в т.ч. і релігієзнавчої літератури «Brill» вийшла нова книга «Studying Religions with the Iron Curtain Closed and Opened» – «Вивчення релігій із-за закритої та відкритої залізної завіси». Збірник статей з різних країн Центрально-Східної Європи є підсумком декількарічного проекту, зініційованим Томашем Бубіком (проф. Пардубицького університету) і Генріхом Гоффманном (проф. Ягеллонського університету).

Ці два відомих вчених вирішили, що настав час розповісти англомовному науковому світу про розвиток релігієзнавства з малознаної частини Європи – з її центрально-східних теренів. Їм вдалося підібрати цікавий колектив з авторів, які безпосередньо були причетні до розвитку релігієзнавства в своїх країнах. В результаті ми маємо надзвичайно інформативний і порівняльний погляд на ґенезу і нинішній стан науки про релігію в не-західній Європі. Як повідомляє анотація до книги, в ній міститься систематичний трактат про історію та сьогодення наукового вивчення релігій в Центральній і Східній Європі. Витоки цієї науки і дисципліни знаходяться в кінці 19 – початку 20-го століть. Такі перспективні починання були перервані підйомом марксистсько-ленінської критики релігії. Після політичних змін в 1989 році, поле досліджень успішно відновлено в більшості країн цього регіону, зокрема, в Чехії, Словаччині, Польщі, Угорщині, Естонії, Латвії, Україні, Росії та Румунії.

Розділ про українське релігієзнавство підготували Филипович Людмила та Бабінов Юрій, який писав частину тексту, присвячену науковим дослідженням релігії в Криму. Після декількасторінкового історичного вступу, який охоплює період від перших знань про релігію, зокрема часів Київської Русі, їх розвиток аж до 1991 року, в т.ч. і радянський час, автори зосереджуються на проблемах самовизначення академічного релігієзнавства, яке віднайшло свій об’єкт і предмет дослідження, дистанціюючись як від атеїзму, так і від теології. Визначаючись, що таке релігія, що розуміється під релігієзнавством (цілісна систему знань чи сума різних предметних підходів до неї), автори пропонують оригінальну дисциплінарну структуру релігієзнавства. Перед читачами розкривається релігієзнавство як практична сфера знань, її досягнення та проблеми. В тексті подається солідна бібліографія, в якій згадуються не тільки знані класики українського релігієзнавства, але й здобутки молодих вчених.

Детальніше ознайомитися з змістом книги, зокрема розділом українських вчених можна у бібліотеці Відділення релігієзнавства НАН України, за адресою: Київ, вул. Трьохсвятительська 4, оф.413, 278-51-49.

Видавництво пропонує придбати всю книгу або будь-який розділ тут: http://booksandjournals.brillonline.com/content/books/9789004292789