Відділення релігієзнавства ІФ НАН України і державні органи влади у сфері релігії: історія взаємин та основні напрямки співпраці (до 100-річчя Національної Академії наук України)

Ступінь дослідження проблеми. Осмислюючи результативність наукових досліджень для практики державно-конфесійних відносин, академічні релігієзнавці постійно в своїх звітах фіксують різноманітні форми співпраці з державою. Частково це зроблено в книзі, яка видана до 25-ліття Відділення релігієзнавства [1], але найбільша інформація зберігається в державних архівах. Тим не менше не буде зайвим нагадати, що тільки за останні 10 років Відділення виконало одинадцять планових і сім позапланових дослідницьких тем, вагомість яких визначається не тільки і не стільки приростом наукового знання, скільки практичною затребуваністю часу. Так, науковці двох відділів – філософії релігії та історії релігії і практичного релігієзнавства паралельно працювали над темами: «Дисциплінарна структура релігієзнавства: змістовне наповнення і тенденції змін» (2006-2008); «Процес конфесіоналізації релігії: закономірності і прогнози» (2006-2008), «Практичне релігієзнавство: сутність і функції» (2009-2011), «Релігійний фактор в контексті духовного розвитку сучасної України» (2009-2011); «Релігія в контексті суспільної свідомості» (2012-2014), «Інституалізаційні процеси в сучасних релігіях: загальні закономірності та особливості українського контексту» (2012-2014), «Трансформації соціальних функцій релігії і їх коригування в умовах сучасної України» (2015-2016), «Релігійний феномен у змінах його складових і перспективах десакралізації» (2015-2017), «Релігійні ідентичності в контексті культурно-цивілізаційного вибору України» (2017-2019). Крім того, враховуючи актуальність ісламської проблематики, у Відділенні із утворенням в його структурі наукової групи з ісламознавства, досліджувалися теми «Природа мусульманського максималізму та прогнози його виявів на українських теренах» (2008-2010) та «Інституалізований іслам України в проблемах толерантизації його відносин» (2011-2012). В 2009-2011 роках виконувалася загальновідділенівська тема «Поліконфесійна Україна в умовах культурно-цивілізаційного діалогу ХХІ століття» (2009-2011).

Виконання кожної із означених планових тем завершувалося видруком колективної монографії [5] і низки статей виконавців, видрукуваних ними у різних наукових збірниках, часописах, проведенням підсумкових конференцій з планових тем і виступами з доповідями/повідомленнями на різних конференціях, написанням науково-експертних матеріалів чи аналітичних записок з тем для відповідних владних органів тощо. Книги з планових і позапланових тем передавалися до бібліотек вузів з наявною у них релігієзнавчою спеціалізацією з метою включення їх там в науковий і освітянський процес, роздавались співробітникам державних органів влади, представникам релігійних організацій тощо.

Враховуючи необхідність дослідження проблем, які не входять до зорієнтованості їх лише на прикладний контекст, Відділення брало на себе виконання й нефінансованих актуальних для сьогоденного поліконфесійного релігійного життя позапланових тем. Серед них назвемо насамперед написання і вже видрук десятитомної «Історії релігії в Україні» (1996-2012), підготовку низки наукових праць і проведення тематичних конференцій з проблем державно-церковних і міжконфесійних відносин. Працювали також і над історією релігієзнавчої і богословської думки в Україні. Перша вже описана у нашому двохтомному виданні «Релігієзнавство України».

Важливою проблемою для України, а відтак і для науковців Відділення стало вивчення ролі національного і конфесійного чинників в контексті вітчизняної історії. Проведено десятки конференцій, видано підсумкову монографію “Релігія і нація” [4].

Разом із Міжнародною асоціацією свободи релігії, зокрема й із Міжнародним центром права і релігієзнавства (США), Відділення капітально зосередилося на темі свободи релігії в країнах пострадянського простору. Тут маємо найбільшу кількість видрукуваних праць і проведених конференцій. Починаючи з 2001 року, надруковано 128 чисел щомісячника «Релігійна панорама», а з 1996 року 20 чисел щорічника «Релігійна свобода».

Відділення творчо реагує на ювілеї національного і релігійного життя, самостійно ініціюючи відзнаку різних подій в житті українського народу. Так, до ювілею Івана Франка в 2016 році проведена наукова конференція з видруком її матеріалів, до двохтисячолітнього ювілею християнства проведено 6 конференцій й видрукувано 8 колективних монографій і тематичних збірників. У 2016-2017 роках ми відзначили 420-річчя Берестейської унії і 500-річчя Реформації видруком низки праць і проведенням понад десятка конференцій. Упорядковано нами і видрукувано в серії «Мислителі української діаспори» вибрані твори С.Ярмуся, І.Шевціва, А.Річинського, В.Олексюка, І. Музички, І.Ортинського, підготовлено до друку вибрані праці Ю.Мулика-Луцика.

Загалом за роки своєї наукової діяльності Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ видало понад 450 монографічної, збірникової, брошурної, підручникової та часописної форми книжок (117 монографій, 84 збірники, 237 чисел часописів, 4 брошури та 9 підручників). Це зокрема: 10-титомна «Історія релігії в Україні», двотомні «Україна релігійна», «Релігієзнавство України» та «Религиоведение Украины» (видрук Москви, 97 д.а.). В світ вийшла у трьох книгах монографія «Релігія – Україна – Світ» та ін. Це є як колективні, так і індивідуальні праці. Крім того науковими співробітниками Відділення видрукувано тисячі статей у позавідділенівських виданнях. Міжнародне визнання одержала книга «Майдан і Церква: хроніка подій та експертні оцінки» (за ред. Л.Филипович та О.Горкуші). Готується до друку 3-хтомна «Українська Релігієзнавча Енциклопедія». 

Сторінки: 1 2 3 4 5