Історія релігії

1) реальний процес розвитку релігійних вірувань, культових дій та сакральних установлень, їх місце і роль в суспільній життєдіяльності. Формування й становлення специфічного способу практично-духовного входження людини в світ; 2) галузь знання, розділ релігієзнавства, що вивчає походження і розвиток релігії у її власних відношеннях і в загальних соціально-історичних та соціально-культурних зв’язках. Збираючи й опрацьовуючи фактичні дані щодо минулого релігії, її станів, форм і конфесій, І.р. веде систематизацію і типизацію досліджуваного, виявляє причини явищ, робить узагальнення. В контексті феноменології та філософії історії релігії здійснюється категоріально-понятійне відтворення минулого релігії. В широкому плані І.р. є моментом історичної самосвідомості людини, її пам’яттю про власну життєдіяльність і форми стосунків з надприродним. Для становлення І.р. багато зробили Г.В.Ф.Гегель, Й.Г.Гердер, А.Гарнак, Є.Є.Голубинський, В.В.Болотов, А.Луазі, М.П.Булгаков (митроп. Макарій), Шантепі де ля Соссей, Л.Фейербах, Ф.Шлейєрмахер, І.І.Огієнко. Лобовик Борис