(від лат. altus – високий, аlta ara – підвищення) – у давніх народів Європи і Бл.Сходу перед їх християнізацією – жертовник у вигляді вогнища. У ранніх християн – стіл, за яким приготовлялося і відправлялося таїнство євхаристії. Східна підвищена частина храму, де відправляється богослужіння і священодійство. У правосл. храмах В. орієнтований на схід і відділений від […]
науковий підрозділ, утворений рішенням Президії Академії наук у червні 1991 з метою інтенсифікації релігієзнавчих досліджень в Україні. В структурі В.р. функціонує 3 відділи – філософії релігії, історії релігії і проблем реліг. процесів в Україні, 7 науково-дослідних груп – феноменології, етнології і політології релігії, українського християнства і пам”яток богословської думки України, проблем реліг. відносин і нетрадиційної […]
релігійна кара, що накладається на віруючих вищою церковною інстанцією (собор, синод та ін.) і полягає у виключенні їх із складу церкви. Практикується в православ’ї, католицизмі, іудаїзмі та ін. релігіях. В минулому В. від ц. широко використовувалося для придушення опору єретиків, вільнодумців, інших опозиційних елементів. Католицька церква, напр., в середні віки застосовувала цю кару не тільки […]
термін, вживаний в теології єднання для позначення таких життєвих орієнтацій, які мали на меті відвернення людей від стану занепаду та страждань і привернення їх до стану добра і єднання. В цьому сенсі Єднання означає відновлення єдності Бога і людини, відновлення порушених із-за гріхопадіння взаємин між ними. Це відновлення має йти шляхом гармонізації відносин релігії і […]
один з видів рел. відносин, які складаються між різними віросповіданнями, їх керівними (виконавчими) органами, об’єднаннями, установами і членами В.м. можуть бути відносинами солідарності, злагоди, взаємопорозуміння, толерантності і в такому випадку вони будуються по лінії координації, тобто взаємодії, по горизонталі, коли всі суб’єкти В.м. є рівними між собою. Проте нерідко В.м. набирають конфліктного характеру, супроводжуються нетерпимістю, […]
одна з основних категорій соціології релігії, яка характеризує процес взаємозв’язку і взаємодії суб’єктів (віруючі, священнослужителі, реліг. організації та їх інститути) культової і позакультової діяльності та їхніх взаємин. В.р. – специфічний вид (форма) суспільних відносин. Структурно В.р. поділяють на культові, позакультові (внутрішньоцерковні, міжконфесійні). Культові В.р. складаються в процесі реліг. дій і мають “вертикальний” та “горизонтальний” аспекти […]
взаємозалежність елементів, сторін релігійного феномена, в якій виявляються певні властивості цілого і особливості його складників. Основними В.р. є відображальне, виповнювальне і вірувальне. Відображальне В.р. полягає у створенні суб’єктом – людиною невільної діяльності – уявлень і переживань своєї включеності у неопановані ще сили природи і суспільства. На відміну від науки, яка покликана давати знання про об’єкт […]
важливий конституційний демократичний принцип взаємовідносин держави і реліг. організацій, умова і гарантія свободи совісті. В.ц. від д. – це повна секуляризація державно-правових відносин, звільнення всіх сфер, що знаходяться у віданні держави, від регулятивно-санкціонуючої ролі релігії та церкви. В основі принципу В.ц. від д. – невтручання держави, її органів та інститутів, службових осіб у внутрішньоцерковні справи […]
конституційно-правовий принцип, що стверджує світський характер державної системи освіти та виховання, незалежність її від реліг. організацій. У державних навчально-виховних закладах не дозволяється викладання будь-яких реліг. віровчень, активна участь священнослужителів у навчально-виховному процесі. В державних навчальних закладах може здійснюватись лише релігієзнавча освіта, без цільового формування певного ставлення до релігії. Реліг. навчання і виховання має здійснюватися приватно, […]
1) згідно переконань віруючих – покарання за порушення реліг. заборон або нагорода за праведне життя; 2) соц.-етичн. реліг. концепція, заснована на цих віруваннях. У ранніх формах релігії В. найбільш чітко простежується в понятті “табу”, коли відплата за порушення культових заборон, згідно переконань первісних людей, мала невідворотньо наступити у земному житті. В розвинених релігіях основний акцент […]
епоха в історії італійської і європейської культури 14-16 ст., яка ознаменувала перехід від середньовіччя до Нового часу. Справила значний вплив на еволюцію релігійної свідомості і розвиток вільнодумства. На противагу середньовічн. теотентризму гуманістичні ідеї В.е. пронизані атропоцентризмом, зорієнтованим на земне призначення людини як вищого творіння божого, спроможного морально вдосконалюватися без впливу божої благодаті. Гуманістичний світогляд В.е. […]
церковний обряд, який здійснюється над покійником за його заповітом або ж з ініціативи родичів чи одновірців.БоВ
(від старослов. въдъти, въмь – “знати”, пізніше – “бачити”, а також въдь – “знання, чари, чаклування”) – жінка, яка знає різні способи впливу на надприродні сили, вміє передбачити майбутнє, лікувати зіллям, замовляннями. Негативного значення надали В. християнські уявлення про жінку як джерело гріха, а також боротьба з язичництвом, єресями тощо. Чол.р. – відьмак. В середині […]
зумовлені реліг. вимогами збройні зіткнення між державами, етнічними групами, станами, класами. Мету В.р. мають різну: насадити якесь віровчення, одержати певні реліг. свободи, утвердити “чистоту” принципів тієї чи іншої релігії, захистити “стару” віру, спасти єдиновірців, звільнити “святині” своєї релігії, захистити певні реліг. інститути тощо. Всяка В.р. оголошувалася “священною війною”. Проте часто реліг. мотив таких воєн приховував […]
(від. лат. vicarius – заступник, намісник) – замісник духовної особи. У католицькій церкві В. Ісуса Христа вважається папа римський. В протестантизмі часто зустрічається як помічник священика. Є також у православних єпархіях, монастирях і великих парафіях, В. можуть мати сан єпископа і архієпископа. Філоненко Микола
жіноче монаше згромадження, засноване 1633 св.Вікентієм де Пауль і св.Людвікою де Маріллак у Парижі. Сестри поєднують споглядання з апостольською діяльністю, молитовне життя – із працею для хворих, бідних, осиротілих, покинутих, голодних і самотніх. Щороку відновлюють монаші обітниці: бідності, доброчесності та послушенства. Носять монаший одяг темно- синього кольору. Девіз згромадження: “Caritas Christi urget nos” – “Любов […]