Відновлення

термін, вживаний в теології єднання для позначення таких життєвих орієнтацій, які мали на меті відвернення людей від стану занепаду та страждань і привернення їх до стану добра і єднання. В цьому сенсі Єднання означає відновлення єдності Бога і людини, відновлення порушених із-за гріхопадіння взаємин між ними. Це відновлення має йти шляхом гармонізації відносин релігії і науки, Сходу і Заходу, духовних і матеріальних аспектів цивілізації, створення в такий спосіб нової глобальної культури Божизму. Все це передбачає насамперед розв’язання духовних проблем, які стоять перед сучасною людиною. Не подолавши духовну кризу, яка охопила весь світ, неможливо досягти остаточного розв’язання світових проблем. Коли дух вмирає, людське життя втрачає значення. В бездуховному світі люди зустрічаються з такими видами страждань, через які частішають психічні захворювання, самогубства, розлучення, війни, підвищується рівень егоцентризму, несправедливості тощо. Світ добра неможливо створити шляхом тільки економічної та політичної перебудови суспільства. Згідно теології єднання він є досяжним лише на такому підгрунті, яке вибудовується завдяки культурі серця. На зміну сучасному віку байдужого матеріалізму має прийти новий вік духовності, що базується на безкорисливому служінні людям. Відтак, згідно теології єднання, самій людині необхідні трансформація і оновлення. Це може статися, коли її душа і тіло об’єднаються у відношенні до Бога, тобто відбудеться їх духовне єднання. Колектив Релігієзнавчого Словника.