Дієцезія
(те саме, що й єпархія) – церковно-адміністративна одиниця католицької церкви, яку, зазвичаєм, очолює правлячий єпископ. Яремчук Володимир
Дідько
чорт, диявол, домовик; дух предка, який охороняє дім, домашнє вогнище. В язичн. йому приносили жертви (залишали на ніч їжу на столі). Негативного забарвлення надало Д. християнство: у чехів Д. – “злий дух, що приходить за померлим на 40-й день після смерті”. Лозко Галина
Read More...
Діонісій Ареопагіт
за свідченням Євангелія (Діян 17.34), суддя афінського ареопагу, який був навернений до християнства ап. Павлом і став, за свідченням церковного історика Євсевія, першим єпископом Афін. У др.пол. 5 ст. за ім’ям Д.А. з’явилися релігійно-філософські твори, т.зв. ареопагітики, позначені впливами неоплатонізму, які мали велике значення для боротьби церкви проти монофізитів, а також вплинули на розвиток містичних […]
Read More...
Дія віддачі-прийняття
вихідний, змістовний принцип теології єднання, згідно якого істоти не існують в світі незалежно, в ізоляції, а в постійних взаємозв’язках. Ця Д.в.-п. проявляє себе всередині кожної істоти (між дуальними характеристиками внутрішнього характеру та зовнішньої форми, чоловічістю та жіночістю), між двома істотами як суб’єктом і об’єктом, а також між Богом і його творінням. Коли Д.в.-п. виконується належним […]
Read More...
Діяльність релігійна
одна з основних категорій соціології релігії, характеризує релігійно-регламентовану практично-духовну активність віруючих, їхніх спільнот, реліг. інститутів. Змістом Д.р. є “опредмечення”, своєрідна “матеріалізація” релігійних ідей. Вона детермінована реліг. переконаннями, почуттями, нормами, приписами, установками, церкви. Д.р. не існує інакше, як у формі реліг. дій. Реліг. дія – це локалізований в часі і просторі конкретний акт релігійно-активності віруючих індивідів […]
Read More...
Діяльно-Христова церква
(ДХЦ) – релігійна організація, яка діяла в Україні в 1924-1927 рр. Була створена на основі братства “Церква жива”, що функціонувало при УАПЦ за сприяння органів Державного Політичного Управління з метою розкладу Української Автокефальної Православної Церкви. Після того, як Вищий церковний суд УАПЦ розглянув справу керівників ДХЦ єпископів В.Бржосньовського і П.Тарнавського та протоієрея К.Янушівського і прийняв […]
Read More...
Діяльно-Христова церква (ДХЦ)
релігійна організація, яка діяла в Україні в 1924-1927 рр. Була створена на основі братства “Церква жива”, що функціонувало при УАПЦ за сприяння органів Державного Політичного Управління з метою розкладу Української Автокефальної Православної Церкви. Після того, як Вищий церковний суд УАПЦ розглянув справу керівників ДХЦ єпископів В.Бржосньовського і П.Тарнавського та протоієрея К.Янушівського і прийняв рішення про […]
Read More...
Діяння святих апостолів
одна з книг Нового Завіту, авторство якої церковна традиція приписує євангелісту Луці. Перші її 12 глав розповідають переважно про проповідницьку діяльність християнського апостола Петра серед іудеїв, у наступних 16 йдеться про місіонерство апостола Павла та його прибічників серед язичників. Такий зміст “Д.с.а.”, на думку дослідників, певною мірою відображає еволюцію християнства на тому етапі її історії, […]
Read More...
Давньоєгипетська релігія
система політеїстичних вірувань і культів народів Давнього Єгипту, що формувалась у 6-4 тис. до н.е. У кожній області (номі) Єгипту були свої пантеони та культи богів, втілених у небесних світилах, камінні, деревах, звірях, птахах, зміях і т.д. Пізніше місцеві божества групуються у вигляді тріад на чолі з богом-деміургом (фіванська тріада – бог сонця Амон, його […]
Read More...
Давньоіндійська релігія
сукупність релігійних поглядів та обрядів, що виникають у ІІ тис. до н.е. в середовищі т.зв. індоаріїв. Виділяють ведичну та брахманську доби становлення Д.І. Ведична доба характерна створенням т.зв. Вед – священних книг, де описуються пантеон богів, важливі сторони ритуалу та обрядовості. Весь пантеон складається з 33 богів (хоча згадуються й інші числа), які діляться на […]
Read More...
Давньоіранська релігія
зороастризм, парсизм; дуалістична релігія, що виникла в 10-7 ст.ст. до н.е. Поширювалась в Срд. Азії та Азербайджані. Її засновником вважають пророка Заратустру (Зороастра), якому приписують створення Гат – найстародавнішої частини священної книги – Авести і об’єднання основних релігійних уявлень стародавніх персів. Основна ідея Д.р. міститься у визнанні боротьби двох існуючих сил – Ахурамазди (уособлює світло, […]
Read More...
Давньогерманська релігія
система політеїстичних вірувань і культів племен стародавніх германців, що жили у Центр. Європі, Скандинавії, Англії, Ісландії. Д.р. має дві лінії: західногерм. і скандинавську, з яких остання найбільш повно дійшла до нашого часу. Має чимало спільного з віруваннями індоєвроп. народів. Малочисленні дані про міфологію та вірування західних германців зосереджені в основному у Тацита (1 ст. н.е.) […]
Read More...
Давньогрецька релігія
система політеїстичних вірувань і культів племен та народів Стародавньої Греції в період виникнення й розвитку рабовласницького суспільства. Характерними особливостями Д.р. були уособлення й одушевлення явищ природи (анімалізм), пов’язані з ними людиноподібні боги та тлумачення їхньої поведінки за допомогою міфів. Все, що оточувало стародавніх греків, за їхніми уявленнями, було заселене божествами. Особливою шаною у греків стародавньої […]
Read More...
Давньокитайська релігія
система стародавніх народних культів і шаманських вірувань, релігійних уявлень народів Китаю. Д.р. реконструюється за фрагментами стародавніх історичних та філософських творів, створених у 14 ст. до н.е. – 1 ст. н.е. Одна з відмінних рис Д.р. – історизація (евгемеризація) міфічних персонажів, які під впливом раціоналістського конфуціанського світогляду дуже рано почали трактуватись як реальні діячі глибокої старовини. […]