релігія, що виникла в Індії у 6 ст. до н.е. й існує досі там та в Шрі Ланці. Назва походить від імен Махавіра (“великий герой”) і Джіна (“переможець”), що були надані проповіднику Вардхаману – засновнику цієї релігії. За його вченням,він переміг карму сам і вказав шлях до спасіння віруючим. Той, хто поділяє вчення Д., може […]
(від санскр. досл. “про попередні народження”) – складова частина Сутта-пітака (вислови та проповіді Будди у переказі його улюбленого учня Ананди), яка є другою з трьох частин повної канонічної збірки сакральних текстів буддизму Тіпітака (“Три корзини”). Д. – це розповіді про 550 перероджень Шак’ямуні, що передували його останньому народженню на землі. Більшість дослідників вважає, що Д. […]
(1842-1910) – американський філософ, психолог, релігієзнавець. Застосував до розуміння релігії принципи прагматизму, розробив концепцію “радикального емпіризму”. З точки зору Д., релігія є психологічною функцією людини, ця функція бере свій початок у підсвідомому, ірраціональному досвіді індивіда. Релігія істинна настільки, наскільки вона корисна для людської практики, а релігійний досвід за своєю цінністю нічим не відрізняється від життєвого […]
(араб.) – зусилля в справі поширення ісламу. Первісно Д. розглядали як газават (від араб. “набіг” – війну за віру). Боротьба за віру визначається настановами Мухаммеда: не єднатися з язичниками і приводити їх до віри словом, “мудрістю і напучуванням”; вести з ворогами ісламу захисну війну; нападати на невірних завжди і всюди, за винятком “священних” місяців. Розрізнюють […]