описана в Книзі Буття подія, згідно з якою Бог, невдоволений наміром людей, які були одномовними, збудувати без його волі і допомоги місто й вежу аж до небес, помішав їм мову так, що вони перестали розуміти один одного, припинили будівництво міста й розсіялися по всій землі. Колодний Анатолій
назва визначн. періоду давньо-євр. історії. Тричі, у 605, 597 та 586 до н.е. вавил. цар Навуходоносор ІІ захоплював Єрусалим, забираючи до Вавилону великі маси полонених та майно, в т.ч. і культове начиння. У 586 Єрусалим та єрус. храм були остаточно зруйновані. В. тривав бл. 70-ти р. (поч. з 605). У 538 перс. цар Кир, що […]
прихильники бога Вішну або одного з його аватар, тобто втілень (Крішни, Рами тощо). Перші згадки про В. зафіксовано у “Махабхараті”. В Індії існує безліч вайшнавських течій (сампрадай), до однієї з яких (гаудія – вайшнавської) належить Міжнародне Товариство Свідомості Крішни. Савіна Ірина
особливо вшановувана свята в Українському Православ’ї. Згідно житія Варвари, її батьки не знали істинного Бога. Він відкрився лише серцю їхньої доньки. Під виглядом чужеземного купця Бог послав священика для хрещення Варвари. Дізнавшись про це, батько вирішив убити її як зрадницю віри. Почалися всілякі тортури над дівчинкою, яка мужньо їх терпіла. В цьому їй постійно допомагав […]
(санскр.) – ведична система, яка розчленовує суспільство на чотири класи (варни), згідно з якостями і родом занять людини, та на чотири ступені духовного життя (ашрами). В. дозволяє людині, яка її дотримується, усвідомити свою духовну сутність. Веди стверджують, що В. існувала з незапам”ятних часів. Вона створена не людиною, а самим Бхагаваном Крішною, який сказав у Бхагавад-Гіті […]
(“криваве весілля”) – таку назву дістала кривава розправа, яку провели в Парижі вночі 24 серпня 1572 під час св.Варфоломея католики над гугенотами, знищивши біля 30 тис. осіб. Особливо постраждали керівники гугенотів, в т.ч. адмірал Г. де Коліньї, які приїхали на весілля лідера протестантів Генріха Наваррського. Папа Григорій ХІІІ вітав розправу і на її честь встановив […]
члени чернечого греко-катол. Чину св.Василя Великого. Внаслідок проведеної митрополитом Й.В.Рутським реформи (1617) частина греко-катол. монастирів була об’єднана за зразком ордену єзуїтів у єдину організацію (Чин) на засадах правил чернечого життя Василя Великого. Після 1780 Чин В. включав 4 провінції: Литовську, Білоруську, Руську та Галицьку і налічував 1225 ченців-василіан. В. мали активізувати поширення унії і пов’зані […]
(бл. 330-379) – християн. богослов, один з отців церкви, єпископ Кесарії Каппадокійської (М.Азія). Опрацював основи християн. космології, в якій всесвіт потрактовується як розумне і досконале творіння Боже. Доводив вищість духовної мудрості – християн. віри над світською античною філософією; запровадив метод погодження християн. богослов’я з “натуральною правдою”. Як прибічник вчення Афанасія Александрійського гостро критикував аріанство. В.В. […]
Папська держава, розташована на території Риму (площа – 44 га.), центр римо-катол. церкви, офіційна резиденція ( з 1870) Пап і Римської курії. Має всі державні атрибути, в т.ч. дипломатичні відносини з більш як 100 країнами світу. Держава В. була утворена в 1929. Її глава – Папа Римський. При ньому існує уряд (Римська курія), який очолює […]
зібрання вищого духовенства Римсько-катол. церкви. Католики вважають їх ХХ і ХХІ Ватиканськими соборами. І В.с. (1869-1870) прийняв конституцію, яка канонізувала ідеї “Сіллабуса”, а також “Першу догматичну конституцію”, котра проголосила непогрішимість папи римського в питаннях віри і моралі, коли він говорить ex cathedra (з амвону). ІІ В.с. (1962-1965) утвердив курс на поновлення (aggiornamеnto) катол. церкви, реформував […]
(1898-1955) – нім. релігієзнавець. Будучи (з 1945) професором історії релігії Чікагського ун-ту, В. чимало зробив для розвитку і становлення соціології релігії як важливої галузі релігієзнавства. Основна його праця “Соціологія релігії” (1944). Послідовник Р.Отто. Джерело релігії вбачав у безпосередньому зв’зку людської душі з Абсолютом. Стверджував, що соціум формує лише інституційні форми релігії. В. розробив класифікацію форм […]