назва визначн. періоду давньо-євр. історії. Тричі, у 605, 597 та 586 до н.е. вавил. цар Навуходоносор ІІ захоплював Єрусалим, забираючи до Вавилону великі маси полонених та майно, в т.ч. і культове начиння. У 586 Єрусалим та єрус. храм були остаточно зруйновані. В. тривав бл. 70-ти р. (поч. з 605). У 538 перс. цар Кир, що завоював Вавілон, дозволив євреям повернутися до Палестини. Історія В. зображена у Біблії і трактується як здійснення Божої волі. Перебування у Вавілоні стало віхою у житті давніх євреїв. Вони зберегли релігію, самоврядування, розвинули ремісництво й торгівлю; виникло таке явище, як євр. діаспора. Після полону був відбудований єрус. храм, канонізований Старий Завіт; зміцнилася теократія у Палестині. Головащенко Сергій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.