богословське поняття, яке виражає досвід безпосереднього, надрозумового знання та переживання Абсолютного. Цього досвіду людина набуває шляхом містичного поєднання з Богом. У далекосхідн. реліг. Б. – це розуміння духовних законів Всесвіту, що виникає завдяки містичному злиттю з безликим Абсолютом. Авраамітські реліг. Б. тлумачать, виходячи з ідеї поєднання з Богом як абсолютною Особистістю. Для традиційного христ. розуміння Б. виходить з тисячолітнього досвіду аскетичної практики ченців. Зокрема, у православ’ї є два підходи до Б. як апофатичне наближення розуму до осягнення сутності Бога в акті невідання (Д.Ареопагіт) та як стан трансформованого людського єства благодаттю Св. Духа (Г.Палама). Христокін Геннадій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.