(1831-1891) – письменниця і мандрівниця, теософ. На початку 70-х, почала створювати універсальну міфологію, за допомогою якої, на її думку, можна було б утвердити системний підхід до езотеричних релігійних вчень. Відкинувши і християнське віровчення, й науку, Б. поширювала містичне теософське вчення – “таємну доктрину” (див. Теософія), яку зможують зрозуміти тільки деякі посвячені. В 1875 разом з […]
найзагальніше уявлення про цінне і значиме. В християнськ. асоціюється із благодаттю (харизмою), Царством Божим, спасінням, добром. Шлях до Б. – неухильне дотримання релігійних заповідей, наслідування Христа. Терещенко Юрій
(благовістити добру звістку; в переносному значенні – дзвонити в церкві) – удари в один (середній) дзвін для сповіщення про церковну службу і закликання до неї віруючих, а також під час самої служби згідно з порядком її відправлення. Дзвони у Візантії, від якої Київська Русь прийняла християнство, не були відомі. Можна припустити, що вони були занесені […]
християнське свято, у православ’ї належить до групи дванадесятих свят. Відзначається 25 березня (7 квітня) з нагоди, як про те розповідається в євангеліях, повідомленої діві Марії через архангела Гавриїла “благої звістки” про майбтнє народження у неї від Духа Святого божої дитини. Християнські богослови розглядають Б. як початок “таємничого спілкування бога” з людьми і одне із свідчень […]
(від грецьк. charisma – дар) – за релігійними уявленнями, особлива властивість і сила Всевишнього, яка проявляється по відношенню до людини як дар. Поняття зустрічається в багатьох рел., але сприймається неоднозначно. В конфуцианстві Б. (де) розуміється як індивідуальний прояв Дао. В індійськ. філософії постає як безособова духовна сила. Більш конкретно про Б. мовиться в Біблії. Вже […]
релігійність, набожність. Зовнішній вияв Б. – дотримання культових приписів, релігійних заборон, заповідей, тобто спосіб життя у відповідності до вимог сакральної культури. Б. подається Біблією як “велике надбання” (І Тим 6.6). В Корані визначається як покірність (3, 17). Терещенко Юрій
адміністративно-судова посадова особа у православних церквах, помічник архієрея у справі всебічного нагляду за станом церков і духовенства у благочинні, за виконанням наказів церк. влади. Має права судді з питань, які не вимагають формального церк. судочинства. Розрізняють: 1) Б. приходських церков (в РПЦ призначається правлячим архиреєм. В Україні до 1881 обиралися духовенством благочиння; 2) старших Б., […]
1) щасливі, благословенні (Мт 5.3; Лк 6.20 та ін.); 2) особливий розряд подвижників та подвижниць (юродиві), що заради Христа та спасіння своєї душі відмовились від загальноприйнятого способу життя, добровільно поневіряються та видають із себе божевільних. В католиц. – особи, що пройшли перший етап канонізації і беатифіковані папою. В правосл. – юродиві та деякі святі (в […]
найвище щастя, ціль життя кожного християнина, що досягається втіленням у життєдіяльності вимог христ. морального закону. Стан духовного задоволення, яке в повній мірі може бути осягнуте лише в раю (найвище і вічне Б.). Шлях досягнення Б. у христ. вказаний у Нагорній проповіді Христа (МТ 5.3-12). Саган Олександр
в релігії – один із видів злочинів проти віри і настанов церкви. Як і богохульство, вважається гріхом, за який людина має відповідати перед Богом. Православний катехізис визначає Б. як “уїдливу насмішку, що виказує явну неповагу до правил і обрядів церкви православної і взагалі християнської”. Б. вважались також нешанобливі висловлювання, особливо публічні, щодо тих предметів православної […]