Віра релігійна

невід’ємна ознака релігійної свідомості особливістю якої є бездоказове вираження істинності релігійного вчення, визнання реального існування надприродних сил, властивостей і відносин. В.р. знайшла виразну характеристику в словах Тертуліана: “Вірю, тому що абсурдно”. Це означає, що в догмати релігії можна лише вірити, бо для розуму вони звучать абсурдно, оскільки людина, внаслідок своєї обмеженості, не може осягнути їх […]

Віри, Надії, Любові і Софії свято

день пам’яті чотирьох римлянок, страчених, нібито, римським імператором Адріаном у 2 ст. за те, що вони прийняли християнство і відмовилися на суді зректися від своєї нової віри “без всякої боязні”. Дочки Софії, які одержали свої імена у відповідності з трьома християнськими чеснотами, зазнали страшних знущань, але вони були готові спокійно відійти у потойбічний світ. Поховавши […]

Вірмено-григоріанська церква

одна з християнських церков. З 4 ст. – державна церква Вірменії. Християнство з’явилось у пд.-зах. областях Вірменії ще в 2 ст. За царя Тіридата ІІІ (4 ст.) християнство стає тут державною релігією. Першим каталикосом (тобто загальним єпископом) В.-г. ц. був Григорій Просвітитель (звідки й назва -“григоріанська”), який заснував її у 301. В 4 ст. В.-г. […]

Вірмено-католицька церква

одна з вірменських християн. церков, особливістю якої є підпорядкування Апостольській столиці. Прагнення до навернення вірменських християн Риму виявлялися ще в ХІ ст. В ХІV ст. у Вірменії було засновано уніатський орден св. Григорія Просвітителя. В 1370 у Львові вірменські уніати-василіани відкрили монастир св. Анни. В цей час львівські домініканці беруть під свою юрисдикцію вірмен-уніатів. В […]

Віросповідання

належність людини до певної релігії, церкви, певного реліг. напряму; реліг. об”єднання, що має своє віровчення, культ, орг-цію. Возняк Степан.

Віротерпимість

один з важливих принципів міжконфесійних, державно-церковних відносин, що характеризує терпиме (толерантне) ставлення прихильників одного віросповідання до іншого, держави (де є державна, офіційна, привілейована релігія) до інших реліг. напрямів та їх адептів. В. як поняття зародилось в епоху гонінь на перших християн, пройшло складний шлях свого розвитку: від обмеженної В. (обмеженість прав віруючих інших конфесій у […]

Віруючий

особа, яка є суб’єктом реліг. віри і діяльності, носієм реліг. світогляду, реліг. досвіду, постає як учасник церковно-релігійного життя. Саме поняття В., яке склалося історично і нині є найбільш вживаним у релігієзнавстві, аутентичне поняттю релігійна людина, тобто така, що вірить в надприродне, Бога, справляє реліг. культ, активно виявляє свої реліг. почуття та емоції. В релігієзнавстві прийнята […]