один з важливих принципів міжконфесійних, державно-церковних відносин, що характеризує терпиме (толерантне) ставлення прихильників одного віросповідання до іншого, держави (де є державна, офіційна, привілейована релігія) до інших реліг. напрямів та їх адептів. В. як поняття зародилось в епоху гонінь на перших християн, пройшло складний шлях свого розвитку: від обмеженної В. (обмеженість прав віруючих інших конфесій у порівнянні з прихильниками державної, панівної релігії), диференційованої В. (чітка градація прав і можливостей віруючих в залежності від приналежності до того чи ін. віросповідання) до повної віротерпимості, яка переростає у свободу релігії. Диференційована В. була характерна для релігійної політики Російської імперії. Бабій Михайло
Віротерпимість
You may also like
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
Історія Релігії в Україні. Том 4. Католицизм
У книзі дається повний виклад історії католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України в 1991 ...
Read More
УКРАЇНА ПОЛІКОНФЕСІЙНА
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.