Відносини релігійні

одна з основних категорій соціології релігії, яка характеризує процес взаємозв’язку і взаємодії суб’єктів (віруючі, священнослужителі, реліг. організації та їх інститути) культової і позакультової діяльності та їхніх взаємин. В.р. – специфічний вид (форма) суспільних відносин. Структурно В.р. поділяють на культові, позакультові (внутрішньоцерковні, міжконфесійні). Культові В.р. складаються в процесі реліг. дій і мають “вертикальний” та “горизонтальний” аспекти свого вияву. “Вертикальний” аспект – це відносини віруючого і надприродного (Бога, ангелів, духів). “Горизонтальний” аспект відбиває реальні відносини між членами реліг. громади, віруючими і священиком у процесі здійснення культових дій. Основу цих відносин – становлять реліг. уявлення та почуття, віра в Бога. Позакультові В.р. – це відносини, які складаються безпесередньо в реліг. громадах, церкві між кліром і віруючими, між віруючими, реліг. напрямами, віросповіданнями, якщо вони базуються на реліг. нормах, приписах, правилах. За характером і формами вияву В.р. можуть бути відносини любові, шанування, поваги, злагоди солідарності, а можуть поставати як конфліктні, нетерпимі, ворожі. Бабій Михайло