Вівтар

(від лат. altus – високий, аlta ara – підвищення) – у давніх народів Європи і Бл.Сходу перед їх християнізацією – жертовник у вигляді вогнища. У ранніх християн – стіл, за яким приготовлялося і відправлялося таїнство євхаристії. Східна підвищена частина храму, де відправляється богослужіння і священодійство. У правосл. храмах В. орієнтований на схід і відділений від середньої частини храму іконостасом. Кочан Наталія