(араб. – свято розговіння) – друге за значенням свято мусульман на часть завершення посту місяця рамадан. Відзначається 1-го і 2-го числа місяця шавваль. Обряд свята полягає у спеціальній спільній молитві, за якою настає святкова трапеза і роздача милостині біднякам. У більшості мусульманських країн у дні І.а.-ф. прийнято відвідувати могили пращурів. Лубський Володимир
складовий елемент теології Єднання, згідно якого Бог створив Всесвіт і людину, бажаючи мати об’єкт істинної любові. Мета життя людини полягала у виконанні трьох благословень: людина повинна була досягти особистої досконалості; створити ідеальну, засновану на взаєминах істинної любові та єдності в серці своїм з Богом сім’ю; владарювати з любов’ю над усім світом творіння. Наслідком саме такого […]
(від грецьк. idea – ідея, первообраз) – уявлення віруючої людини про найвишу досконалість як зразок, мету і сенс її життя. Входить до складу рел. світогляду й зумовлює поведінку віруючих, певний спосіб і характер їхньої діяльності. І.р. є надприродне, в розвинутих релігіях – бог, святе як благодатне, таке, якому внутрішньо властива здатність до заперечення невільних, тварних […]
згідно релігійних вчень таке буття людини в світі, яке виростає на грунті культури її серця і базується на справжній любові до неї Бога. Про І.с. людство мріяло завжди. Ним уявлялося Царство Боже на землі — такий стан, коли Бог керує кожною окремою людиною, звертаючись до її сумління, а також суспільством через кожну його спільноту. Релігійні […]
сакральна, пов’язана з вірою в надприродне форма усвідомлення певними класами і соціальними верстами свого місця і ролі, своїх інтересів і цілей в суспільному житті. Існує у вигляді церковно-богословських соціальних доктрин, офіційних і неофіційних поглядів, орієнтацій; ідеологічн. процес має місце на буденному й теоретичному рівнях релігійної свідомості, відбувається стихійно або концептуально. І.р. – не конфесійне, а […]
(від грец. еidolos – маленьке зображення) – виготовлений з дерева, каменю чи ін. матеріалу предмет, що зображає, уособлює божество. Є об”єктом поклоніння в політеїст. релігіях, зокрема в українському язичництві. З дохрист. часів зберігся т.зв. Збруцький ідол, знайдений в 1848 в річці Збруч на Тернопіллі. Возняк Степан.
поняття, яким позначають прихильників політеїст. релігій (язичників), що поклоняються ідолам. І. має своє коріння в первісних магії і фетишизмі. Певні його елементи характерні сучасним релігіям (поклоніння зображенням богів, святих тощо). В переносному знач. І. називають тих, хто поклоняються земним “богам” та їх зображенням. Возняк Степан.