цим словосполученням позначається група споріднених явищ в житті України, які базуються на ідеї відродження дохристиянських вірувань українців. Якщо одні з них характеризує утворення певних організаційних структур різного рівня об’єднання (від всеукраїнських організацій до невеличкого клубу за інтересом), то інші обмежилися лише обгрунтуванням свого бачення питання релігійних проблем українців на сторінках масових видань. Громади прихильників Рідної […]
вищий навчальний заклад УГКЦ, заснований митрополитом Й.Сліпим 1963 у Римі. У.К.У. продовжив традиції Богословської Академії у Львові, де Й.Сліпий був ректором. У 1969 У.К.У. був прикрашений собором Св.Софії. Має відділи у Буенос-Айресі (Аргентина), Вашингтоні (США), Чікаго (США), Монреалі (Канада), Лондоні (Великобританія). Бібліотека У.К.У. нараховує понад 50 тис. томів. При У.К.У. є два музеї. Займається видавничою […]
історично освячена традицією органічна єдність віровчення і культури українського народу, що сформувалася на основі синтезу певних елементів візантійсько-християнського обрядового типу з особливостями національного духу українства, його світобаченням, світовідчуттям, художніми смаками і потребами. У.С.О. має свою духовність, культуру й організацію. В ньому у знятому вигляді присутнє все християнство – його віровчення і догматика, естетика і етика, […]
(араб. улама – вчені) – мусульм. знавці теології і релігійного права: імами, факихи, муфтії, каді і т.д. В основному виконували і виконують роботу викладачів у релігійних навчальних закладах, проповідників, релігійних суддів. Часто могли мати світські професії, наприклад торгівців, при цьому залишатись радниками з релігійних питань для простолюду і для правителів. У. – практично все мусульм. […]
(араб. – народ, нація) – мусульманська громада, спільнота всіх мусульман. Це слово вживається в Корані. Так називають у священій книзі мусульман народи, які є об’єктом божественого одкровення; в ряді сур говориться, що Бог посилає кожному народу У. посланця, який наставляв би його на праведний шлях. Ці народи постануть перед судом бога. Основне значення слова У. […]
(від лат. unio – єднання) – прибічники тієї чи іншої східної (православної) церкви, які через укладення унії церковної з Апостольським престолом у Римі визнали ієрархічну першість римських пап і їхню над собою владу, тобто перейшли під юрисдикцію західної, катол. церкви і стали членами однієї зі Східних катол. церков. Кочан Наталія
церковний рух, спрямований на приєднання до катол. церкви через унію однієї із східних, правосл. церков або її частини за умови визнання останніми катол. догматики і збереження притаманних їм традицій, обрядів, елементів церковного устрою. В сучасному світі є 17 східних катол. церков, що постали внаслідок укладення унії з Римом і мають свої відповідники у православ’ї, а […]
умовна назва здійснюваних у 1629, 1635-38, 1647-48 спроб до поєднання в межах Київ. митрополії уніатської і правосл. церков. Ініціативи до поєднання йшли з боку українських вищих світських і духовних осіб (уніат. і правосл.), які усвідомлювали актуальність подолання конфесійного поділу митрополії. Проекти У.у. мали підтримку з боку польської державної влади, яку турбувало збереження внутрішнього спокою в […]
(від лат. unitas – єдність; від грецьк. аnti – проти та лат. trinitas – трійця) – в протестант. прибічники вчення про єдиного Бога на відміну від засадничого догмату про його триєдність (Трійця). Із запереченням Трійці пов’язане заперечення божественності Христа, а також вчення про гріхопадіння та відкуплення, таїнства. Виникнення У. сягає часів раннього християнства. Впродовж Середньовіччя […]
(від лат. unio – єднання) – об’єднання однієї з церков православного Сходу чи її частини з римо-католицькою церквою на засадах визнання першості римських пап і католицької догматики і за умов збереження притаманних їй традицій, обрядів, способів відправи таїнств, особливостей церковного устрою. Більшість сучасних Східних католицьких церков постали в результаті укладання У.ц. Кочан Наталія
в релігійній свідомості наділення сил і явищ природи, уявлень про надприродне рисами людини. Кожен з образів релігійної фантазії уособлений. Такими є фетиші, тотеми, душі, упирі, відьми, берегині, рожаниці, домовики тощо, а також боги – Один, Зевс, Юпітер, Сварог, Яхве та ін. У. може мати зооморфний і атропоморфний характер. Воно є наслідком і проявом людиномірності в […]
у ранніх демоністичних віруваннях східних слов’ян уособлення темних і ворожих сил природи. Різновид перевертнів: вважалося, що упирі-духи можуть перекидатися звірями, птицею тощо, можуть набирати й чоловічого виду. Їх основне заняття – висмоктувати кров у людей, молоко у корів. У. стоять на межі між зооморфними й антроморфними істотами, в них проявляються не лише анімістичні риси, а […]
орден св.Урсули (Ordo Sanctae Ursulae). Засновницею ордену є св.Анжела Мерічі (1447-1540) – її реліквії неторкнутими знаходяться у Бреші (Італія), де вона й заснувала орден 1535 року. Її день в літургії випадає 27 січня. За патронку дала сестрам св.Урсулу, діву і мученицю (21 жовтня). Урсулянська духовність відзначається подвійною любов’ю – до Бога і ближнього, а також […]
християнське свято, яке належить до числа дванадесятих і замикає їх цикл. Відзначається 15 (28) серпня як день пам’яті Божої Матері, коли віруючі оплакують її кончину (успіння). В євангелії відсутні відомості про останні роки життя і смерть Діви Марії. Як церковне свято У.п.б. було встановлено в кінці 5 – на поч. 6 ст. Оскільки в Україні-Русі […]
двотижневий піст (з 14 по 27 серпня включно за н.ст.), запроваджений православною церквою на честь Успіння Богоматері (28 серпня за н.ст.). Сапіга Василь
поняття, яке характеризує стійкий стан схильності, настрою, готовності суб’єкта реліг. світогляду чи їх груп до певної активності, дії, вчинків у предментному полі тренсцендентних (а нерідко й соціальних) координат. У.р. – результат функціонування реліг. свідомості, трансформації психологічно пережитих індивідом релігійних ідей, уявлень, норм, цінностей у світоглядні переконання. Однак У.р. не є окремим актом реліг. свідомості, а […]
у правосл. церкві – старший півчий, на якого покладені певні обов’язки: допомога регенту в переписуванні нотних партій, роздача їх хористам і т.п. В старообрядській вітці часовенних У. вели богослужіння в часовнях, наділялись правом хрестити, сповідувати, причащати віруючих. Мащенко Святослав