Василій Великий

(бл. 330-379) – християн. богослов, один з отців церкви, єпископ Кесарії Каппадокійської (М.Азія). Опрацював основи християн. космології, в якій всесвіт потрактовується як розумне і досконале творіння Боже. Доводив вищість духовної мудрості – християн. віри над світською античною філософією; запровадив метод погодження християн. богослов’я з “натуральною правдою”. Як прибічник вчення Афанасія Александрійського гостро критикував аріанство. В.В. разом із Григорієм Богословом і Григорієм Ниським опрацював вчення про Трійцю, три іпостасі Бога. Видатний теоретик чернецтва: автор двох уставів (регул) для монастирських спільнот (кіновій), які до сьогодні є основними в організації чернечого життя у Східних церквах; літургіст. Його праці: “Розширені статті Устава”, “Короткі статті Устава”, “Бесіди на Шестоднев”, “Проти Євномія”, “Бесіди на книги Старого Завіту”, 24 промови, 365 листів, “Про непорочність”, “Літургія св.Василя Великого” //Творения, Т.1-7. – Б.р. Кочан Наталія