Наша команда
Нині організаційну структуру Відділення становлять два відділи: філософії релігії й історії релігії і практичного релігієзнавства. У Відділенні працюють 15 наукових співробітники, з яких 8 – доктори і 7 – кандидати наук. Окрім участі у виконанні визначених Президією НАН України наукових тем, у Відділенні створені умови для реалізації особистих наукових уподобань співробітників.
Сфера наукових інтересів: релігія в її функціональності та свободі буття; історіософія, конфесіологія та етнологія релігії; зміст, структура та історія релігієзнавства; феномен атеїзму; проблеми державно-конфесійних відносин.
Наукові здобутки: більше тисячі різного змісту, формату і обсягу публікації. Особисто здійснює наукову редакцію усіх колективних монографій, збірників і часописів Відділення, всіх захищених у Спецраді дисертації, контролює якість виконаних і планованих наукових тем. Щороку бере участь в роботі 10-12 конференцій, регулярно виїздить для участі в релігієзнавчих заходах міжнародних асоціацій. Тривалий час працював у Київському національно університеті імені Тараса Шевченка, Києво-Могилянській академії та в інших вузах України. Відмовившись останніми роками від педагогічної діяльності, займається науково-організаційними проектами: завершив видання десятитомника з “Історії релігії в Україні”, працює над трьохтомною “Українською релігієзнавчою енциклопедією”, “Атласом релігійного життя України”.
Наукові здобутки: більше тисячі різного змісту, формату і обсягу публікації. Особисто здійснює наукову редакцію усіх колективних монографій, збірників і часописів Відділення, всіх захищених у Спецраді дисертації, контролює якість виконаних і планованих наукових тем. Щороку бере участь в роботі 10-12 конференцій, регулярно виїздить для участі в релігієзнавчих заходах міжнародних асоціацій. Тривалий час працював у Київському національно університеті імені Тараса Шевченка, Києво-Могилянській академії та в інших вузах України. Відмовившись останніми роками від педагогічної діяльності, займається науково-організаційними проектами: завершив видання десятитомника з “Історії релігії в Україні”, працює над трьохтомною “Українською релігієзнавчою енциклопедією”, “Атласом релігійного життя України”.
Сфера наукових інтересів: історія релігії й Церкви в Україні, соціальне вчення католицизму, православно-католицькі відносини, сучасний стан релігії і релігійності в Україні, проблеми міжрелігійного діалогу.
Наукові здобутки: спеціалізується на дослідженні католицизму і протестантизму, їхньої історії й сьогодення. Саме за його редакції в десятитомному проекті “Історія релігії в Україні” вийшли книги “Католицизм” (2001), “Протестантизм в Україні” (2002) та “Пізній протестантизм” (2007). Раніше об’єктом уваги науковця було і православ’я. Вийшли книги “Українське православ’я” (1997) та “Історія православної церкви в Україні” (1997). Свою високу викладацьку майстерність П.Яроцький втілив у своїх підручниках “Релігієзнавство” (2009), «Релігієзнавство: сучасні релігійні проблеми у світі і в Україні» (2013). За його наукового керівництва підготовлені десятки докторів і кандидатів наук. Він – активний учасник багатьох наукових конференцій.
Наукові здобутки: спеціалізується на дослідженні католицизму і протестантизму, їхньої історії й сьогодення. Саме за його редакції в десятитомному проекті “Історія релігії в Україні” вийшли книги “Католицизм” (2001), “Протестантизм в Україні” (2002) та “Пізній протестантизм” (2007). Раніше об’єктом уваги науковця було і православ’я. Вийшли книги “Українське православ’я” (1997) та “Історія православної церкви в Україні” (1997). Свою високу викладацьку майстерність П.Яроцький втілив у своїх підручниках “Релігієзнавство” (2009), «Релігієзнавство: сучасні релігійні проблеми у світі і в Україні» (2013). За його наукового керівництва підготовлені десятки докторів і кандидатів наук. Він – активний учасник багатьох наукових конференцій.
Сфера наукових інтересів: етнологія релігії та новітні релігійні течії; спеціалізується на дослідженні методологічних та теоретичних проблем релігієзнавства, свободи релігій, міжрелігійного діалогу, державно-церковних відносин.
Наукові здобутки: наукові монографії: “Культура релігійного життя. Вибрані праці” (2011), “Етнологія релігії” (2000), “Релігійна духовність українця”(1996, в співав.), “Релігія і церква в сучасній Україні” (2000, в співавторстві, англ. мовою) та “Нові релігійні течії України” (2001, в співав.). За її редакцією видрукувано декілька колективних монографій, зокрема “Релігія і нація в суспільному житті України й світу” (2006), «Релігія – Світ – Україна. в 3-х книгах» (2009), «Україна і Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору» (2013), «Майдан і Церква: хроніка подій та експертна оцінка» (2014). Л.Филипович відзначається активною участю в роботі міжнародних релігієзнавчих асоціацій, багатьох зарубіжних наукових конференцій в різних країнах світу. Особливу увагу вона приділяє роботі з науковою молоддю. Л.Филипович є виконавчим директором Центру релігійної інформації і свободи УАР, віце-президентом УАР і Української асоціації релігійної свободи. Вона брала активну участь в організації і проведенні в багатьох містах України днів релігійної толерантності. Читає релігієзнавчі спецкурси в університетах і духовних навчальних закладах.
Наукові здобутки: наукові монографії: “Культура релігійного життя. Вибрані праці” (2011), “Етнологія релігії” (2000), “Релігійна духовність українця”(1996, в співав.), “Релігія і церква в сучасній Україні” (2000, в співавторстві, англ. мовою) та “Нові релігійні течії України” (2001, в співав.). За її редакцією видрукувано декілька колективних монографій, зокрема “Релігія і нація в суспільному житті України й світу” (2006), «Релігія – Світ – Україна. в 3-х книгах» (2009), «Україна і Ватикан: до і після Другого Ватиканського Собору» (2013), «Майдан і Церква: хроніка подій та експертна оцінка» (2014). Л.Филипович відзначається активною участю в роботі міжнародних релігієзнавчих асоціацій, багатьох зарубіжних наукових конференцій в різних країнах світу. Особливу увагу вона приділяє роботі з науковою молоддю. Л.Филипович є виконавчим директором Центру релігійної інформації і свободи УАР, віце-президентом УАР і Української асоціації релігійної свободи. Вона брала активну участь в організації і проведенні в багатьох містах України днів релігійної толерантності. Читає релігієзнавчі спецкурси в університетах і духовних навчальних закладах.
Сфера наукових інтересів: соціологія релігії, конфліктологія, ісламознавство.
Наукові здобутки: наукова монографія “Релігійні конфлікти в сучасному світі: природа, вияви, шляхи врегулювання” (2007), вона є знаною не лише в колах релігієзнавців, а й тих з державних служб і управлінь конфесій, кому доводиться з цими конфліктами зустрічатися в реальному житті, прагнути їх толерантизувати; “Ісламські процеси у світі та в Україні: реалії і прогнози” (2011 в співавт.). А.Арістова є автором підручника “Релігієзнавство. Курс лекцій” (2008) і низки навчально-методичних видань з філософії і релігієзнавства.
Наукові здобутки: наукова монографія “Релігійні конфлікти в сучасному світі: природа, вияви, шляхи врегулювання” (2007), вона є знаною не лише в колах релігієзнавців, а й тих з державних служб і управлінь конфесій, кому доводиться з цими конфліктами зустрічатися в реальному житті, прагнути їх толерантизувати; “Ісламські процеси у світі та в Україні: реалії і прогнози” (2011 в співавт.). А.Арістова є автором підручника “Релігієзнавство. Курс лекцій” (2008) і низки навчально-методичних видань з філософії і релігієзнавства.
Сфера наукових інтересів: соціологія релігії, правологія релігії, філософсько-правові та релігієзнавчі аспекти свободи совісті, свободи релігії і толерантності; проблеми державно-конфесійних відносин; функціональність релігії, релігійний фактор у суспільно-політичному бутті людей.
Наукові здобутки: хоч і відноситься до релігієзнавців старшого покоління, але його характеризує завжди сучасність наукового мислення й оцінок релігійних процесів як у світі, так і в Україні. Саме М.Бабію належить наукове визначення змісту тих понять і категорій, якими керується не лише релігієзнавець-науковець, а й релігієзнавець-практик, звертаючись до осягнення сфери свободи буття релігії, державно-конфесійних відносин. Наукова монографія “Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення” (1994). Є автором більше 100 релігієзнавчих праць, багатьох науково-аналітичних матеріалів, які готувало Відділення для владних структур. За його редакцією вже чотири рази виходили у світ збірники правових документів з питань свободи совісті, релігії та релігійних організацій. М.Бабій є віце-президентом УАР, активним організатором і учасником багатьох наукових конференцій і днів релігійної толерантності. Завершує роботу над докторською дисертацією “Свобода совісті: філософсько-релігієзнавча парадигма та її концептуальні виміри”.
Наукові здобутки: хоч і відноситься до релігієзнавців старшого покоління, але його характеризує завжди сучасність наукового мислення й оцінок релігійних процесів як у світі, так і в Україні. Саме М.Бабію належить наукове визначення змісту тих понять і категорій, якими керується не лише релігієзнавець-науковець, а й релігієзнавець-практик, звертаючись до осягнення сфери свободи буття релігії, державно-конфесійних відносин. Наукова монографія “Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення” (1994). Є автором більше 100 релігієзнавчих праць, багатьох науково-аналітичних матеріалів, які готувало Відділення для владних структур. За його редакцією вже чотири рази виходили у світ збірники правових документів з питань свободи совісті, релігії та релігійних організацій. М.Бабій є віце-президентом УАР, активним організатором і учасником багатьох наукових конференцій і днів релігійної толерантності. Завершує роботу над докторською дисертацією “Свобода совісті: філософсько-релігієзнавча парадигма та її концептуальні виміри”.
Сфера наукових інтересів: первісні релігійні вірування, язичництво та неоязичництво.
Наукові здобутки: молодий науковець зосередився на ґрунтовному вивченні українського рідновірства. Автор ряду наукових публікацій із цієї теми.
Наукові здобутки: молодий науковець зосередився на ґрунтовному вивченні українського рідновірства. Автор ряду наукових публікацій із цієї теми.
Сфера наукових інтересів: політологія релігії, правологія релігії, філософія і соціологія права.
Наукові здобутки: низка наукових статей щодо специфіки релігійних відносин, різноманіття їх виявів, буття релігійних меншин, умов і шляхів утвердження свободи совісті в українському соціумі, співавтор та автор підручників та різних навчально-методичних видань з релігієзнавства та суміжних галузей.
Наукові здобутки: низка наукових статей щодо специфіки релігійних відносин, різноманіття їх виявів, буття релігійних меншин, умов і шляхів утвердження свободи совісті в українському соціумі, співавтор та автор підручників та різних навчально-методичних видань з релігієзнавства та суміжних галузей.
Сфера наукових інтересів: філософія релігії, концептуальна структура та трансформаційні варіації релігійних парадигм.
Наукові здобутки: ряд наукових публікацій із ролі концепту Логос в загальнохристиянській парадигмі, філософії релігії, функціонування та особливостей трансформації релігійних парадигм в культурно-цивілізаційних процесах, тематичного зосередження конфесійного богослов’я.
Наукові здобутки: ряд наукових публікацій із ролі концепту Логос в загальнохристиянській парадигмі, філософії релігії, функціонування та особливостей трансформації релігійних парадигм в культурно-цивілізаційних процесах, тематичного зосередження конфесійного богослов’я.
Сфера наукових інтересів: історія релігійної та релігієзнавчої думки, історія вільнодумства та скептицизму, свобода совісті, законодавство про свободу совісті, проблеми державно-церковних та міжцерковних відносин.
Наукові здобутки: відомий своїми працями з історії православ’я, православних монастирів (“Православ’я в Україні” (1999), “Святитель Димитрій (Данило Туптало)” (1996) та “Українські православні монастирі та чернецтво: позиція в національній історії”(2008)). Після праці в Держкомрелігій об’єктом уваги дослідника стали також питання державно-церковних відносин в Україні. Цьому присвячена його монографія “Свобода совісті, церква, релігійність в українському суспільстві періоду незалежності” (2009), «Скептицизм та інакшедумання як інтелектуальний поступ» (2013). Координатор написання монографії-підручника “Історія релігієзнавчої думки України”.
Наукові здобутки: відомий своїми працями з історії православ’я, православних монастирів (“Православ’я в Україні” (1999), “Святитель Димитрій (Данило Туптало)” (1996) та “Українські православні монастирі та чернецтво: позиція в національній історії”(2008)). Після праці в Держкомрелігій об’єктом уваги дослідника стали також питання державно-церковних відносин в Україні. Цьому присвячена його монографія “Свобода совісті, церква, релігійність в українському суспільстві періоду незалежності” (2009), «Скептицизм та інакшедумання як інтелектуальний поступ» (2013). Координатор написання монографії-підручника “Історія релігієзнавчої думки України”.
Сфера наукових інтересів: суспільно значуща діяльність християнських Церков в Україні, функціонуванні в ній католицьких конфесій, проблематика релігійно-церковного й духовно-культурного розвитку українців у їх культурно-цивілізаційному оточенні, кореляції конфесійних симпатій та духовно-культурних і суспільно-політичних орієнтацій українців.
Наукові здобутки: є знаним науковцем із дослідження феномену греко-католицизму (“Греко-католицизм в контексті духовного самовизначення українців між християнським Сходом і Заходом” (К., 2000)), католицизму взагалі; монографія “Християнські фактори культурного і політичного вибору українців” (2011); низка наукових статей, плідно працює над докторською дисертацією, присвяченою проблемам української ідентичності у поліконфесійному та полі світоглядному суспільстві. Є вченим секретарем ради з координації релігієзнавчих досліджень НАНУ, куратором інтернет-сторінки Відділення.
Наукові здобутки: є знаним науковцем із дослідження феномену греко-католицизму (“Греко-католицизм в контексті духовного самовизначення українців між християнським Сходом і Заходом” (К., 2000)), католицизму взагалі; монографія “Християнські фактори культурного і політичного вибору українців” (2011); низка наукових статей, плідно працює над докторською дисертацією, присвяченою проблемам української ідентичності у поліконфесійному та полі світоглядному суспільстві. Є вченим секретарем ради з координації релігієзнавчих досліджень НАНУ, куратором інтернет-сторінки Відділення.
Сфера наукових інтересів: вивчення доби раннього християнства, біблієзнавство, функціонування нових релігійних рухів в умовах національного відродження України.
Наукові здобутки: наукові монографії “Платон і християнство” (2001), “Ісус Христос – постать історії” (2002) та “Етнічне та універсальне в ранньому християнстві: засади, особливості, тенденції” (2009). Остання книга послужила основою успішно захищеної в лютому 2010 року науковцем докторської дисертації. Завдяки зусиллям П.Павленка виходять у світ майже всі видання Відділення, зокрема щорічник “Релігійна свобода”, квартальник “Українське релігієзнавство” та місячник “Релігійна панорама”.
Наукові здобутки: наукові монографії “Платон і християнство” (2001), “Ісус Христос – постать історії” (2002) та “Етнічне та універсальне в ранньому християнстві: засади, особливості, тенденції” (2009). Остання книга послужила основою успішно захищеної в лютому 2010 року науковцем докторської дисертації. Завдяки зусиллям П.Павленка виходять у світ майже всі видання Відділення, зокрема щорічник “Релігійна свобода”, квартальник “Українське релігієзнавство” та місячник “Релігійна панорама”.
Сфера наукових інтересів: відомий дослідник феномену православ’я; дослідницький інтерес зосереджено на інституалізації православ’я, свободі совісті (законодавче забезпечення, практична реалізація), політології релігії, міжнаціональних відносинах.
Наукові здобутки: наукові монографії “Вселенське православ’я: суть, історія, сучасний стан” (2004) та “Національні прояви православ’я: український аспект” (2001), а також серія статей у різних виданнях. Протягом п’яти років брав участь в редагуванні щомісячника “Релігійна панорама” і квартальника “Українське релігієзнавство”. Працював головою Держкомнацрелігій України.
Наукові здобутки: наукові монографії “Вселенське православ’я: суть, історія, сучасний стан” (2004) та “Національні прояви православ’я: український аспект” (2001), а також серія статей у різних виданнях. Протягом п’яти років брав участь в редагуванні щомісячника “Релігійна панорама” і квартальника “Українське релігієзнавство”. Працював головою Держкомнацрелігій України.
Сфера наукових інтересів: процеси модернізації в християнстві, діяльність харизматичних церков, прогностичний потенціал релігієзнавчої науки, прогнозування в сфері релігійних процесів як наукова проблема.
Наукові здобутки: ряд наукових публікацій із феномену харизматизму, методології наукового прогнозування в релігієзнавстві, прогнозів перспектив релігійних процесів в Україні та світі. Із 2009 року В.Титаренко навчається в докторантурі, де працює над дисертацією на тему: “Прогнозування релігійних процесів: теоретичний та практичний аспекти”.
Наукові здобутки: ряд наукових публікацій із феномену харизматизму, методології наукового прогнозування в релігієзнавстві, прогнозів перспектив релігійних процесів в Україні та світі. Із 2009 року В.Титаренко навчається в докторантурі, де працює над дисертацією на тему: “Прогнозування релігійних процесів: теоретичний та практичний аспекти”.
Сфера наукових інтересів: дослідник православно-католицьких взаємин та української релігійної духовності. Останнім часом займається вивченням проблем релігійної ідентичності, місійності, істинності та свідомості на етапі актуалізації релігійного феномену та в контексті розгортання міжконфесійного діалогу сучасності.
Наукові здобутки: автор монографій “Православно-католицька полеміка та проблеми унійності в житті Руси-України доберестейського періоду” (2002), “Україна духовна: події, постаті, явища” (2008), «Православ’я в Україні і цивілізаційні виклики: історія та сучасність» (2013), в яких висвітлено широку гаму церковно-релігійних питань проблемного характеру. Нині об’єктом його наукової уваги є історія української богословської думки, в зв’язку з чим планується видання окремого тому, куратором якого він призначений.
Наукові здобутки: автор монографій “Православно-католицька полеміка та проблеми унійності в житті Руси-України доберестейського періоду” (2002), “Україна духовна: події, постаті, явища” (2008), «Православ’я в Україні і цивілізаційні виклики: історія та сучасність» (2013), в яких висвітлено широку гаму церковно-релігійних питань проблемного характеру. Нині об’єктом його наукової уваги є історія української богословської думки, в зв’язку з чим планується видання окремого тому, куратором якого він призначений.
Сфера наукових інтересів: ісламознавство, соціологія релігії, джерелознавство (сакральні тексти).
Наукові здобутки: автор ряду наукових публікацій із ісламознавства.
Наукові здобутки: автор ряду наукових публікацій із ісламознавства.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.