Протестантизм в Україні

одна з трьох хриситянських конфесій, що зародилася тут у др. пол. 16 ст. внаслідок розвитку ренесансно-реформаційних процесів. В своїй еволюції відбув кілька етапів. Передреформаційний – період впливу на духовне життя України раціоналістично-єретичних рухів західно-(вальденси, катари, альбігойці, бичувальники тощо) та східноєвропейського (богоміли, нестяжателі, стригольники, “жидовілі”) походження, а також ранньохристиянських учень Дж.Вікліфа та Я.Гуса. Реформаційний – період розвитку ранніх європейських течій: традиційних (лютеранство, кальвінізм, чеське братство) і нетрадиційних (антитринітаризм, социніанство). Перша протестантська громада – анабаптистська з”являється у Володимир-Волинському (1536); 40-х рр. 16 ст. починається діяльність лютеран, а з др. пол. 16 ст. – кальвіністів та антитринітаріїв, передусім серед шляхти. На перш пол. 17 ст. припадає активність социніан, які привертають на свій бік українські роди Немиричів, Гойських, Чапличів, Гулевичів-Шпановських, Олесницьких, Кішок, Іваницьких тощо. До 17 ст. основний регіон поширення П. – Західна Україна (Волинь, Галичина, Підляшшя, Холмщина), з 17 ст. – також Поділля, Угорська Русь, Центральна Україна (Київщина, Житомирщина). В цей період П. беруть дієву участь у культурно-національному підненесенні, розгортаючи книговидавничу, літер.-полемічну, наук.-педагогічну практику. З середовища П. виходять переклади біблійної літератури слов”яно-руською мовою: друковані “Катехизис” Симона Будного (1562) та Євангелія (від Матвія, Марка і початок Луки) Василя Тяпинського (не пізніше 1570), рукописні Євангелія Валентина Негалевського (1589), анонімні Нягівські Євангельські повчання (др.пол. 16 ст.) та Крехівський апостол (др.пол. 16 ст.), численні Учительні Євангелія, збірки проповідей і повчань (знайдено вже понад 50 збірок). Просвітницький – період пієтичних змін у европейському П. та їхнього відображення в духовних процесах в Україні, зародження нових П. течій ( меннонітства, гттерства, баптизму, методизму тощо) та пізніх раціоналістичних рухів православного (духовне християнство) і пієтичного (штундизм) походження, що охоплюють,переважно, соціальні низи, акталізуючи раціоналіст.-єретичні та соц. – утопічні вчення, а в др. пол. 19 ст. впливаються в П. Новітній – 20 ст. – період, позначений розвитком пізнього протестантизму, який поширює свій вплив на всі регіони України. На поч. 1996 абс. більшість віруючих в П. (біля 4 тис. громад) складають євангельські християни-баптисти (1621 громада), адвентисти (515), п”ятидесятники (892), еговісти (538). Кількість лютеран, кальвіністів незначна, інші П. течії нараховують лише по кілька громад. Останнім часов в Україні з”явилося ряд неопротестантських течій, зокрема різних харизматичних церков (Церква скелі, Нове життя, Боже слово та ін.). В країні існує ряд П. церковних об”єднань, що ведуть активну релігійну та позарелігійну, передусім філантропічну, діяльність, поділяють принципи екуменізму, участі у суспільном житті. Любащенко Вікторія.