Плащаниця

(покривало) – у християнському культі велике чотирикутне полотнище із зображенням Ісуса Христа після зняття його з хреста, предмет релігійного вшанування. Раз на рік у страсну п’ятницю виноситься з вівтаря на середину храму для поклоніння і залишається там до півночі, після чого повертається у вівтар. Символізує хресний подвиг сина Божого в ім’я спасіння людей П. Є […]

Плащаниця туринська

полотно із відбитками людського тіла, в яку, за євангельським сказанням, було обгорнуте тіло Ісуса Христа, що помер на хресті і був похований. Зберігається з 1578 в Туринському соборі св. Джиованні Батисти. Щорічно у Велику П”ятницю по вечерні у всіх церквах відбувається обхід з плащаницею і виставлення її для прилюдного поклоніння. Суперечки про справжність П.т. ведуться […]

Плем’яного бога культ

форма релігії, яка виникає в пізньородовому суспільстві. Джерелами і складовими П.б.к. є груповий (фратріальний) тотемізм, міфологічний образ культурного бога – деміурга, уособлення небесних явищ та образ покровителя і засновника плем’яних ініціацій, що становить його головне ядро. П.б.к. в його найвиразніших формах – це передусім військовий культ, поклоніння войовничому богові, який є заступником свого народу в […]

Плетенецький Єлисей

(1550-1624) – церковний і культурний діяч України, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1599). Родом з Львівщини. Як архімандрит Пінського Ліщинського монастиря П.Є. брав активну участь у Берестейському православному соборі (1596), займав позицію неприйняття унії. Затверджений польськими властями на києво-печерському архімандритстві (1605) тільки через шість років після обрання. Спираючись на підтримку запорізького козацтва, сприяв церковному, господарському, культурному […]

Плюралізм релігійний

(від лат. pluralis – множинний) – багатоконфесійність представників однієї соціальної чи етнічної групи, віруючих однієї держави. В добуржуазну епоху існувала певна релігійна однорідність не лише окремих сіціально-етнічних груп, а й цілих держав з відповідною державною релігією, в яких належність до пануючого віросповідання була умовою політич. привілеїв. Після утвердження бурж. принципів свобожди совісті в багатьох країнах […]