Пракріті

(санскр. – досл. “те, над чим панують”) – за ведичною традицією, дві форми енергії, підпорядковані Бхагавану – вища (живі істоти) й нижча (матеріальна природа, або нежива матерія). Верховний Бог-Особа, Крішна, володіє різноманітними зовнішніми й внутрішніми енергіями. Жива істота, душа, належить до вищої природи, вона вища від мертвої матерії. Душу також називають межовою енергією, бо вона хоч і є суто духовною, проте іноді перебуває під впливом матеріальної природи, а іноді – під впливом духовної енергії. Потрапивши у матеріальний світ, створений із грубих (землі, води, вогню, повітря, ефіру) і тонких (розум, інтелект, оманне его) елементів, душа хибно ототожнює себе з матеріальним тілом. У матеріальному світі кожна душа думає: “Я – повелитель і той, хто насолоджується”. Вона може маніпулювати матерією для своєї насолоди і тим накликає на себе незкінченні біди (карма), життя за життям. Це називається ілюзією. Душа, дійсно, має деяку здатність повелівати, але ця її здатність дуже обмежена. Ведична література радить атмі покинути свої марні спроби стати Богом, маніпулюючи мертвою матерією, і натомість зайнятись бгакті-йогою, щоб повернутись у духовний світ. Ступников Олег.