Бог

верховна надприродна сутність, яка, згідно різних реліг. вчень, будучи наділеною вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу і детермінантом всього, що в ньому відбувається. Якщо первісні реліг. уявлення характеризує віра в багатьох богів, які є вищою силою щодо певних сфер світобудови, або ж виділення з них одного як головного, то в розвинених реліг. системах Б. є єдиним і персоніфікованим. Так, в іудаїзмі існує віра в Б. Яхве. Для християн Б. є один, але в трьох іпостасях – Бог-Батько, Бог-Син і Бог-Дух Святий. Індуїсти вшановують Брахму, Вішну, Шиву, зороастристи – Ахурамазду, мусульмани – Аллаха. Згідно теології єднання Б. є диполярною сутністю. Йому притаманний як первісний внутрішній характер, так і первісна зовнішня форма, як первісна чоловічість, так і первісна жіночість. Релігії, які визнають верховенство одного Б., називаються монотеїстичними. Б. в них наділяється такими атрибутами, як духовність, самобутність, незбагненність (непізнаваність), святість, всеблагість, вседосконалість, вічність, безмежність, всемогутність, всюдисутність, єдиність. Людина , яка вірить в буття Б., може вступити у зв’язок з ним шляхом виконання певних обрядових дійств. Реліг. філософ. вчення про Б. одержало назву теології (богослов’я). В сучасних богословських вченнях домінуючою стає думка про Б. як духовну сутність, яку можна знати, вірити в неї, але не можна пізнати прийнятими в науці методами логічного осягнення. Відтак “вмирає” не Б., а старі уявлення про Нього, в яких він персоніфікувався, розчинявся в реальному світі. Колодний Анатолій