Вішну

(санскр.) – один з найголовнійших богів індуїстської міфології (поряд з Брахмою і Шивою). В інд. традиції ім’я В. тлумачиться як “той, що проникає у Все”, або всепроникаючий. Робиться також припущення про неіндоєвропейське походження цього імені: вважається, що образ В. ввібрав у себе елементи із доарійського субстрату. Згадки про В. вперше зустрічаються у ведичних текстах (зокрема у Рігведі, в якій іде мова про “три кроки” В., котрими він виміряв Всесвіт. У подальшому ця міфологема назавжди стає нерозривною з В. та неодноразово зустрічається у “Махабхараті” та пуранах.) В епосі В. стає центральним персонажем. В цей період відбувається поступове ототожнення з В. ряду образів, а саме: Нараяни, Крішни, Рами та ін., які оголошуються його втіленнями (аватарами). Згідно вчення Товариства свідомості Крішни, В. є повновладною експансією Бхагавана Крішни. У Ведах розповідається, що Крішна втілює себе найперше в трьох пуруша-аватарах, а саме: Каранодакашаї В., Гарбходакашаї В., Кшіродакашаї В. Каранодакашаї В. лежить у Причиновому Океані. Всі незліченні всесвіти виходять із пор на його тілі. Всесвіти виникають з його видихом і знищуються, як він вдихає. Гарбходакашаї В. входить у кожен із всесвітів, із свого тіла породжує води і кладеться на них. З його пупа виростає стебло лотоса, а в лотосі народжується перше створіння – Брахма. Кшіродакашаї В. входить у кожен атом такого всесвіту, а також як Наддуша – в серця всіх живих істот. Крім того, він перебуває на молочному океані всередині всесвіту. В існуючій іконографії В. зображується як чудовий юнак, який або лежить на величезному змії Шеші, або ж стоїть у всеозброєнні. В. має багато різних імен, зв’язаних або з його властивостями і атрибутами, або з подвигами його самого чи його аватар. Найголовніші з них: Харі, Кешава, Мадхусудана та ін. Савіна Ірина, Ступников Олег.