(санскр. – “чорний”, “темний”, а також “Верховний”) – 1) в індуїстській міфології Бог-рятівник, син Васудеви і Девакі, одна з аватар Вішну, Верховного Бога ( в традиційному списку десяти аватар Вішну К. займає восьме місце, “Бхагават-пурана” називає 22 аватари Вішну, перед яких К. двадцятий); 2) в релігійній філософії Товариства Свідомості Крішни він є втіленням Верховної Особи Господа. Індійська дослідницька традиція стверджує, що К. – реальна історична особа, яка згадується ще у ведичній літературі як мудрець і пророк, який в епічний і пуранічний періоди був поступово обожений. В Чхандогья-упанішаді (ІІІ. 17,6) К. постає як учень наставника Гхори Ангіраси. В “Махабхараті” він діє переважно як воїн і політик, союзник пандавів. В “Бхагавад-гіті” К. – візничий Арджуни – перед початком бою на полі Курукшетрі з’являється як втілення найвищого Бога і розповідає тому науку про душу. Дитинство К., його пустощі та подвиги – найулюбленіші теми індійської поезії. Савіна Ірина

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.