(санскр. – “чорний”, “темний”, а також “Верховний”) – 1) в індуїстській міфології Бог-рятівник, син Васудеви і Девакі, одна з аватар Вішну, Верховного Бога ( в традиційному списку десяти аватар Вішну К. займає восьме місце, “Бхагават-пурана” називає 22 аватари Вішну, перед яких К. двадцятий); 2) в релігійній філософії Товариства Свідомості Крішни він є втіленням Верховної Особи Господа. Індійська дослідницька традиція стверджує, що К. – реальна історична особа, яка згадується ще у ведичній літературі як мудрець і пророк, який в епічний і пуранічний періоди був поступово обожений. В Чхандогья-упанішаді (ІІІ. 17,6) К. постає як учень наставника Гхори Ангіраси. В “Махабхараті” він діє переважно як воїн і політик, союзник пандавів. В “Бхагавад-гіті” К. – візничий Арджуни – перед початком бою на полі Курукшетрі з’являється як втілення найвищого Бога і розповідає тому науку про душу. Дитинство К., його пустощі та подвиги – найулюбленіші теми індійської поезії. Савіна Ірина
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.