Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир

відомий у вітчизняній історії православний монастир, заснований на поч. 12 ст. князем Святополком ІІ. Головна церква св. Архістратига Михайла (“Золотоверха”) збудована в 1108-1113 і вважалася однією з найкращих у Києві. Стіни були прикрашені мозаїкою та фресками 12 ст. В період Батиєвого нашестя К.-М.З.м. пограбовано і зруйновано. Як культовий комплекс відновив діяльність з початку 16 ст. […]

Києво-Могилянська академія

перший вітчизняний вищий навчальний заклад. В 1632 шляхом об”єднання школи Київського Богоявленського братства і Лаврської школи було утворено Києво-Могилянську колегію. Фундатором її виступив митрополит Петро Могила. В 1701 навч. заклад було перетворено в академію, де, окрім богослов. предметів, викладалися різні мови, поезія, географія, математика, фізика, логіка, філософія. Незважаючи на структурне підпорядкування церкві, традиційний формально-схоластичний характер […]

Києво-Печерська Лавра

один з найдавніших правосл. чоловічих монастирів в Україні, що одержав свою назву “Печерський” через розташування в печерах. Заснований під час княжіння Ярослава Мудрого (біля 1051) іноком Антонієм Печерським, який повернувся з Афону. Монастир з перших років свого існування став колискою вітчизняного чернецтва. Особливу роль у розвитку К.-П.Л. відіграв Феодосій. Обитель завжди користувалася підтримкою князів і […]

Київська духовна академія

духов. навчал. заклад для підготовки вищого православ. духовенства і викладачів духовних семінарій. Заснована в 1819. З 1837 К.д.а. видавала щотижня “Воскресное чтение”, а з 1860 щомісячно “Труды Киев.духов. академии”. З К.д.а. пов”язують появу т.зв. Україн. академіч. філософії. Тут працювали видатні україн. вчені-філософи І.Скворцов, О.Новицький, С.Гогоцький, П.Юркевич. З 1872 при К.д.а. існувало церк.-археолог. товариство, метою якого […]

Київська митрополія

церковний округ, який від часів запровадження християнства й до середини 15 ст. об’єднував усі христ. громади, парафії, єпархії, керував церковними, монастирськими справами, здійснював канонічний контроль над всім духовним життям в Київській Русі. К.м. перебувала в юрисдикції Константинопольського патріарха, влада якого щодо неї обмежувалася поставленням митрополита-грека. Єдиної точки зору на те, хто був першим митрополитом К.м., […]

Кирило Транквіліон-Ставровецький

(р.н. невід. – 1646) – український церковно-освітній діяч, письменник, проповідник, друкар. У 80-90-х рр. 16 ст. був учителем Львівської і Віленської братських шкіл. До 1618 – ігумен Уневського монастиря, в 1618-1619 – ігумен любартовський, в 1621-1625 – проповідник у Замості. 1626 перейшов в Унію і був ігуменом Єлецького Успенського монастиря в Чернігові. Тут ним була […]

Кирило Турівський

(нар. між 1130-1140 рр., помер наприк. 12 ст.) – єпископ турівський (до 1193), блискучий проповідник, автор оригінальних молитов, гімнів, повчальних сповідань, проповідей. Проповіді К.Т. – самостійні обробки творів Іоана Златоустого та грецьких джерел. Більшість з них присвячена христології. Проповіді К.Т. мали вплив і за межами України. Яремчук Володимир

Кирило-мефодіївська традиція

в широкому плані духовний рух, коло ідей, пов’язаних з усвідомленням спільності слов’янських народів, що сповідували вчителі слов’ян Кирило і Мефодій. вузькому плані низка їх учнів і послідовників. Солунські брати дали слов’янам не лише азбуку, писемність, зробили переклади релігійнних книг з грецької мови, але й сприяли створенню незалежного від Риму і Візантії слов’янського варіанту християнства на […]

Кирило-Мефодіївське товариство (братство)

просвітницька, національно орієнтована таємна організація, що виникла в середовищі україн. інтелігентів у грудні 1846 в Києві. Засновники К.-М.т. (М.Гулак, М.Костомаров, В.Білозерський) разом з його членами (Т.Шевченко, П.Куліш, О.Навроцький, І.Посяда та ін.) у березні 1847 були заарештовані й покарані. В програм. документах братства (“Книга буття українського народу”, “Статут слов’ян. товариства св.Кирила і Мефодія”, відозви до братів […]