Куземський Михайло Євстахійович

(1809-1878) – діяч греко-католицької церкви, єпископ. Закінчив Львівськ. університет. Був священиком, співробітником митрополичої консисторії у Львові. Іменований папським прелатом. Очолював Собор руських вчених (1848). З 1858 – адміністратор маєтків митрополії, генеральний вікарій та митрополичий офіціял. Протягом 1868-71 – єпископ Холмської єпархії. Активно протидіяв спробам царського уряду ліквідвати уніатську церкву. Колектив Релігієзнавчого Словника

Культ релігійний

(від лат. cultus – догляд, поклоніння) – система реліг. дій, предметів і символів, протягом певного часу етноконфесійно зорієнтовуваних, апробовуваних у реліг. практиці і при потребі змінюваних. Пов’язаний з релігійними уявленнями віруючих і спрямований на задоволення реліг. потреб суб’єктів культової діяльності. У деяких конфесіях К.р., завдяки високому розвитку церк. мистецтва, може задовольняти й естетичні потреби віруючих. […]

Культ святих

вшанування віруючими певних реальних чи вигаданих осіб, канонізованих даною церквою. У більшості конфесій виникнення цього культу пов’язане зі сприйняттям святих як осіб, що мають особливі заслуги перед Богом і можуть творити чудеса і бути посередниками та заступниками людей перед Богом. Ознакою К.с. є наявність відповідних свят, обрядів, молитов, церк. служб і літургій, а також існування […]

Культи нетрадиційні

в його сучасному значенні вперше це поняття використав Е.Трьольч, який скласифікував реліг. групи в церкви, секти і культи. Останні, на його думку, – це містична чи спіритуальна форма релігії, яка являється інтелектуальним і освіченим класам. Серцем К. є духовність, що прагне оживити мертву традицію. На відміну від нейтральної трьольчівської позиції щодо К., наступні їх дослідники, […]

Культова споруда

(храм, святилище) – приміщення для проведення богослужінь і виконання релігійних обрядів. У кожній конкретній конфесії К.с. має особливе найменування: в християнстві – собор, костьол, кірха; в ісламі мечеть; в іудаїзмі – синагога тощо. Кожна деталь К.с. (архітектура, живописна та ін.) строго регламентоване каноном даної релігії. Сапіга Василь

Культовими спорудами забезпеченість

наявність у конфесій спеціально обладнаних будівель, необхідних для задоволення релігійних потреб громадян. На поч. 1996 17121 реліг. громади України мали в середньому забезпеченість спорудами на 66%. За останні три роки конфесіям повернуто більше 3 тис. споруд, будується нині близько 2 тис. Недостатня К.с.з. є однією з причин міжконфес. конфліктів. Принцип почергового богослужіння, який міг би […]

Культорологія релігійна

система знань про філософсько-релігійні, богословські (диференційовані за конфесійним принципом) концепції (ідеї), які розкривають роль релігії, церкви у зароджені, розвитку і функціонуванні культури; взаємовплив та взаємовідносини релігії, церкви і культури на різних етапах роозвитку людського суспільства. Єдиної К.р. не існує, вона конфесійно зорієнтована. Причому, в рамках однієї конфесії співіснують часто протилежні концепції, оскільки ведеться боротьба між […]

Культура релігійна

1) соціальна репродуктивна чи творча діяльність людей у тій сфері буття і свідомості, яка пов’язана з вірою у надприродне. К.р. конфесійно диференційована і виражає історично досягнутий рівень розвитку реліг. течій. Розрізняють К.р. матеріальну (в її основі лежить реліг. культ) та духовну. 2) Система зразків, норм поведінки та реліг. знань, що систематично прививаються та закріплюються певною […]

Кумраніти

члени реліг. громади яка існувала на березі Мертвого моря в долині Кумран у 2 ст. до н.е. – 1 ст. н.е. Більшість вчених зараховують К. до руху ессенів. Хоч К. й сповідували іудаїзм, проте вони не визнавали першосвящеників, себе називали “синами світла”, вірячи в те, що сутичка із “синами тьми” приведе їх до перемоги над […]

Кумранські рукописи

знайдені в 1947 на березі Мертвого моря в печерах Вади-Кумран рукописи, які належали реліг. групі, що не визнавала ортодокс. іудаїзм (2 ст. до н.е.-1 ст.н.е.). Відкрито понад 40 тис. фрагментів рукописів. Це залишки бібліотеки, яка нараховувала близько 600 книг. Серед них: Статут громади, Сувій війни, Сувій гімнів, тексти Старого Завіту староєвр. мовою, а також переклади […]

Кундаліні

за термінологією йоги, це – згорнутий кільцями сплячий змій внутрішньої енергії, сповнений прихованих наднормальних можливостей. Місцем локалізації цієї внутрішньої енергії є чакра муладхара, для пробудження якої з метою опанування прихованими наднормальними можливостями й практикується т.зв. йога кундаліні. Проте всі справжні духовні вчителі зазначають, що краще і безпечніше відкривати спочатку вищі чакри, а вже потім і […]

Кунцевич Йосафат

(1580-1623) – святий греко-католицької церкви, архієпископ Полоцький, реформатор уніатської церкви, її чернецтва, аскет, полеміст, ревний проповідник і організатор церковного життя. В 1609 священик, з 1618 – архієпископ Полоцький. Підвищував моральний, освітній рівень духовенства, відновлював і будував храми, повертав церкві і духовенству колишні маєтки. Спричинився до масового переходу православних до уніатської церкви. Енергійна діяльність К. викликала […]

Купало

(Купайло) – бог літнього сонця; чоловіча постать. Купала – жіноча постать. У “Густинському літописі” пояснюється, що “Купало бяше бог обилія, якоже у еллін Церес”, Богиня Церес у етрусків, а пізніше у греків і римлян вважалася богинею шлюбу, материнства, небесної волі. Жіноче божество Купала тотожне з малоазійською Кибеллою, богинею кохання і Матір’ю Богів. Всі обряди купальського […]

Курія римська

(лат. Curia romana) – уряд держави Ватикан. Складається з очолюваних префектами (папою або кардиналими) конгрегацій (депертаментів, міністерств). К.р. очолює статс-секретар в чині кардинала. Крім конгрегацій до складу К.р. входять трибунали (судові палати), секретаріати, рада в справах мирян, ряд комісій, а також кардинальська колегія і єпископ. синод. Возняк Степан

Курбан-байрам

(тюрк. Ід аль-адха (араб.) – свято жертвопринесення тварин, головне свято мусульман. Починається 10-го числа місяця зу-ль-хиджжа і продовжується 3-4 дні. В день свята в долині Міна поломники ріжуть овець і ягнят на пам’ять про те, що Ібрагім був готовий принести в жертву Аллаху свого сина Ісмаїла. М’ясо віддають бідним. В ритуал свята входять спеціальна молитва, […]

Кутя

(від грецьк. kukkia – зерно, боби) – обрядова страва сх. словян та ін. (румун, греків) під час новорічних свят. Вживання К. відоме з дохрист. часів. Готується з цілих зерен пшениці, рису тощо, до яких додаються родзинки, мед тощо. К. як обов’язковий елемент поминальних обрядів наз. коливом. Це засвідчує про зв’язок різдв.-новорічної обрядовості з обрядами культу […]