(від грецьк. kukkia – зерно, боби) – обрядова страва сх. словян та ін. (румун, греків) під час новорічних свят. Вживання К. відоме з дохрист. часів. Готується з цілих зерен пшениці, рису тощо, до яких додаються родзинки, мед тощо. К. як обов’язковий елемент поминальних обрядів наз. коливом. Це засвідчує про зв’язок різдв.-новорічної обрядовості з обрядами культу предків. Сапіга Василь
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
No Comment
You can post first response comment.