Культ релігійний

(від лат. cultus – догляд, поклоніння) – система реліг. дій, предметів і символів, протягом певного часу етноконфесійно зорієнтовуваних, апробовуваних у реліг. практиці і при потребі змінюваних. Пов’язаний з релігійними уявленнями віруючих і спрямований на задоволення реліг. потреб суб’єктів культової діяльності. У деяких конфесіях К.р., завдяки високому розвитку церк. мистецтва, може задовольняти й естетичні потреби віруючих. […]

Культ святих

вшанування віруючими певних реальних чи вигаданих осіб, канонізованих даною церквою. У більшості конфесій виникнення цього культу пов’язане зі сприйняттям святих як осіб, що мають особливі заслуги перед Богом і можуть творити чудеса і бути посередниками та заступниками людей перед Богом. Ознакою К.с. є наявність відповідних свят, обрядів, молитов, церк. служб і літургій, а також існування […]

Культи нетрадиційні

в його сучасному значенні вперше це поняття використав Е.Трьольч, який скласифікував реліг. групи в церкви, секти і культи. Останні, на його думку, – це містична чи спіритуальна форма релігії, яка являється інтелектуальним і освіченим класам. Серцем К. є духовність, що прагне оживити мертву традицію. На відміну від нейтральної трьольчівської позиції щодо К., наступні їх дослідники, […]

Культова споруда

(храм, святилище) – приміщення для проведення богослужінь і виконання релігійних обрядів. У кожній конкретній конфесії К.с. має особливе найменування: в християнстві – собор, костьол, кірха; в ісламі мечеть; в іудаїзмі – синагога тощо. Кожна деталь К.с. (архітектура, живописна та ін.) строго регламентоване каноном даної релігії. Сапіга Василь

Культовими спорудами забезпеченість

наявність у конфесій спеціально обладнаних будівель, необхідних для задоволення релігійних потреб громадян. На поч. 1996 17121 реліг. громади України мали в середньому забезпеченість спорудами на 66%. За останні три роки конфесіям повернуто більше 3 тис. споруд, будується нині близько 2 тис. Недостатня К.с.з. є однією з причин міжконфес. конфліктів. Принцип почергового богослужіння, який міг би […]

Культорологія релігійна

система знань про філософсько-релігійні, богословські (диференційовані за конфесійним принципом) концепції (ідеї), які розкривають роль релігії, церкви у зароджені, розвитку і функціонуванні культури; взаємовплив та взаємовідносини релігії, церкви і культури на різних етапах роозвитку людського суспільства. Єдиної К.р. не існує, вона конфесійно зорієнтована. Причому, в рамках однієї конфесії співіснують часто протилежні концепції, оскільки ведеться боротьба між […]

Культура релігійна

1) соціальна репродуктивна чи творча діяльність людей у тій сфері буття і свідомості, яка пов’язана з вірою у надприродне. К.р. конфесійно диференційована і виражає історично досягнутий рівень розвитку реліг. течій. Розрізняють К.р. матеріальну (в її основі лежить реліг. культ) та духовну. 2) Система зразків, норм поведінки та реліг. знань, що систематично прививаються та закріплюються певною […]