Коадьютор

духовна особа у римо-католицькій церкві, яка призначається на допомогу іншій духовній особі, переважно єпископу, за умови, якщо та духовна особа не в змозі виконувати повністю свої обов’язки через похилий вік або за станом здоров’я. В православній церкві такий помічник називається вікарій (від лат. vicarius – заступник). Яремчук Володимир

Коан

специфічна загадка, яка поширена в дзен (чань) буддизмі і в лаконічній формі ставить нібито абсурдні питання перед практикуючим буддизм. Вважається, що зрозуміти К. за допомогою тільки логічного аналізу неможливо, осягнення суті питання і відповідь на нього приходить раптово, часто після довгих років практики і може привести до просвітлення. К.- один з шляхів духовного зростання будд. […]

Ковчег

1) згідно Біблії, корабель, на якому Ной із своєю сім’єю й відібраними ним тваринами врятувався під час всесвітнього потопу. Після потопу К. був залишений на “горах Араратських”; 2) в православ. церкві так називається дарохранительниця-скринька для зберігання предметів, які визнаються священними. Филипович Людмила

Ковчег завіту

головна святиня іудаїзму, що знаходилася в Єрусалим. храмі. Являла собою оббитий золотом дерев’яний ящик, в середині якого зберігалися скрижалі із заповідями Мойсея, легендарний жезл Аарона, посуд з манною, чим, згідно бібл. оповідей, харчувалися євреї в пустелі під час виходу з єгипет. полону. К.з. був закритий золотою кришкою – каппоретом, що вважався троном самого Бога Яхве. […]

Козачинський Михайло

(1699-1755) – український письменник, філософ, громадський діяч. Народився у м.Ямпіль на Поділлі. Вчився у Києво-Могилянській академії. 1733-38 – вчитель і ректор школи у Карловицях (Сербія), де викладав латину та навчав священиків Горватської єпархії. За даним взірцем подібні школи були потім засновані в Осиці, Далі, Вуковарі. Написав “Трагедію … про смерть останнього царя сербського Уроша П’ятого […]

Козловський Ісая Трофимович

(?-1651) – видатний православний богослов 17 ст. Родом з Галичини. Вчитель Львівської братської школи, від 1631 – викладач Лаврської школи у Києві, Ректор Київської колегії, від 1638 – ігумен Київського Пустинно-Миколаївського монастиря. Найближчий помічник митрополита П.Могили, можливо співавтор “Православного Сповідання Віри”, затвердженого Київським собором (1640), учасник Яського собору (1643), де було засуджене “Ісповідання віри” Кирила […]

Колегія кардиналів

спільнота кардиналів католицької церкви, зібрання якої – духовна консисторія – підпорядковане папі римському. За багатовіковою традицією в К.к. було не більше 70 членів, але у другій половині 20 ст. кількість кардиналів зросла більш ніж вдвічі за рахунок єпископів неєвропейських країн. К.к. на конклаві обирає нового главу Римсько-католицької церкви після смерті його попередника. Каушанський Петро

Колектив Релігієзнавчого Словника

Статті за авторства наступних авторів: Баланчук В., Галуха Л., Гарник І., Гуревич Р., Гуревич Т., Гуцал П., Кучма О., Мартинюк М., Опалко Н., Піціль С., Свідерський Ю., Сластенко Є., Шишик М., Яськів Б.

Колодний Анатолій

Анатолій Миколайович Колодний  д.філос.н., професор, Заслужений діяч науки України, Заступник директора-керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, завідувач відділу філософії релігії, президент Української асоціації релігієзнавців Сфера наукових інтересів: релігія в її функціональності та свободі буття; історіософія, конфесіологія та етнологія релігії; зміст, структура та історія релігієзнавства; феномен атеїзму; проблеми державно-конфесійних відносин. Наукові здобутки: більше […]

Коляда

дохрист. цикл свят у слов’ян в період зимового сонцестояння присвячених аграрному культові, які супроводжувалися веселими звичаями (колядуванням-наряжанням, розвагами, хороводами, співами колядок, танцями, гаданням тощо). З поширенням христ. святкування К. в часі частково співпадало із святом Різдва, в результаті чого виникла синкретична обрядовість. Сапіга Василь

Колядки

народні календарні обрядові пісні, що їх співають на Різдвяні свята. К. належать до найдавніших видів нар. поет. творчості. Подібні пісні та обряди зустрічаються у фольклорі давніх українців і всіх слов’ян. За своїм змістом і характером до К. близькі щедрівки. Сапіга Василь

Комплекс релігійний

сукупність елементів структури релігії – релігійна свідомість, культова діяльність, релігійні організації (інститути), релігійні відношення, які взаємозв’язані і взаємодіють між собою, створюючи цілісну систему. Кожний з названих елементів має власну структурованість і виконує в даній системі певні функції. В процесі історичного розвитку ці елементи зазнають істотних змін, постають у різних формах. Змінюється також їхня субординація. Так, […]

Конгрегації Римські

(лат. congregatio – об’єднання, союз) – основні установи Римської курії, які керують різними напрямками діяльності католицької церкви. Кожну К. очолює кардинал-префект, який призначається папою на 5 років. Ядром К. є комісія, члени якої збираються раз на тиждень для вирішення поточних справ. Залежно від конкретних завдань, які стоять перед К., її штат може збільшуватися або зменшуватися. […]

Конгрегаціоналісти

(від лат. congregatio – об’єднання, громада) – кальвініст. течія, яка з’явилася в Англії у др. пол. 16 ст. як ліве крило руху пуритан, спрямоване проти королівського абсолютизму та англіканської церкви. Всі члени громади К. беруть участь в її управлінні, у виборах своїх керівників і служителів (пастирів, проповідників, дияконів). Вважаючи своїм главою Ісуса Христа, кожна громада […]

Конгрегація Східних Церков

один з органів управління Римської курії, до компетенції якого входять справи Східних католицьких церков. У травні 1917 справи Східних церков було виключено із відання Конгрегації пропаганди віри і передано до новоутвореної Конгрегації Східної Церкви, назву якої було уточнено на ІІ Ватиканському Соборі (1962-1965) і вона стала називатися Конгрегацією Східних Церков. Сучасна КСЦ організована й діє […]

Кондак

(від грецьк. contaktion – коротнкий) – назва християнського церковного піснеспіву, в якому коротко повідомляється про яке-небудь церковне свято або про найважливіші моменти життя прославлюванного святого. К. називалися також пергаментні сувої із записами христ. піснеспівів. Філоненко Микола

Кониський Георгій

(1717-1795) – церковний, громадський, культурний діяч України та Білорусії. Народився в м.Ніжині в родині козацької старшини. Освіту отримав у Києво-Могилянській академії (1743), після чого постригся у ченці у Києво-Братському училищному монастирі. З 1745 – професор академії, викладач курсів поетики, філософії. В 1755 – єпископ Могильовської (Білорусія). Активний просвітитель, захисник православної церкви в Україні та Білорусії, […]