(1699-1755) – український письменник, філософ, громадський діяч. Народився у м.Ямпіль на Поділлі. Вчився у Києво-Могилянській академії. 1733-38 – вчитель і ректор школи у Карловицях (Сербія), де викладав латину та навчав священиків Горватської єпархії. За даним взірцем подібні школи були потім засновані в Осиці, Далі, Вуковарі. Написав “Трагедію … про смерть останнього царя сербського Уроша П’ятого …”, де подав короткий виклад сербської історії. Від 1739 – професор і префект Києво-Могилянської академії, від 1745 – архімандрит Київського Видубецького монастиря. Відомий також як автор барокової п’єси “Благоутробіє Марка Аврелія”, низки рукописних курсів, які читались у Київській академії: “Синтагма усієї Аристотелівської філософії” (1741), “Аристолтелівська філософія” (1743-45), “Філософія аристотелівська” (1743), курсів з логіки, етики, діалектики, фізики, метафізики. Бичко Богдан, НЧ
Козачинський Михайло
You may also like
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
Історія Релігії в Україні. Том 4. Католицизм
У книзі дається повний виклад історії католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України в 1991 ...
Read More
УКРАЇНА ПОЛІКОНФЕСІЙНА
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.