(від лат. primas – первенствуючий) – в католицьк. і англікан. церквах цей титул належить єпископу, який має вищу владу щодо духовенства певної країни. Так, архієпископ кентеберійський є примасом англікан. церкви Великобританії. В титулі Папи Римсського також значиться, що він П. Італії. Колодний Анатолій
вчення, створене засновником Церкви Єднання Сан Мьон Муном на основі даного йому одкровення і багаторічного осягнення сокровенного змісту Св. Письма. Складається з трьох основних частин: 1. вчення про природу Бога і про те, для чого він створив людину і Всесвіт; 2. вчення про причини нездійснення Божого ідеалу і причини входження у світ зла; 3. оповідь […]
це гносеологічні феномени, які є логічним синтезом тривалого релігієзнавчого процесу і водночас гарантом при їх слугуванні обгрунтованості, доказовості й актуальності релігієзнавчого пошуку. Релігієзнавство утримує в своїй структурі принципи, які виступають вихідним пунктом розвитку всієї його дисциплінарної системи знань. Наукова методологія сучасного академіч. релігієзнавства виступає як методологія двох рівнів пізнавальних принципів. Кожний з вихідних її принципів […]
вимоги, що пред’являються якою-небудь релігією і церквою до своїх послідовників. Можуть регламентувати не лише культ, але й побут, працю, взаємини майнові, сімейні та ін. Приклади тому – численні заборони та повеління біблійного іудаїзму або установлення шаріату. У христ. різні його течії дотримуються неоднакових правил і норм. Так, культові вимоги в протестантизмі загалом є набагато “ліберальнішими”, […]
близьке деїзму вчення про релігію як про “властивість людської природи”. Засновник теорії “П.р.” англ. філософ 17 ст. Герберт Чербері вважав, що людина народжується з деякими вродженими загальними, простішими, первісними, невивідними поняттями, що мають безпосередню переконливість. Серед них поняття про існування вищої істоти, до якої в людині закладена обов’язковість шанування чеснотами і благочестям. Людству притаманна надія […]
поняття, яким позначається такий стан речей, процесів і явищ, що зумовлений іманентно притаманними їм законами, їх власною внутрішньою необхідністю. Таке розуміння довкілля виключає уявлення про вплив на нього сил, які могли б знаходитися поза природою і людиною. Для того, щоб зрозуміти сутність П., слід співставити його з іншими статусами буття. Статус буття як свідомо зміненої […]
погляди, згідно яких право цілковито визначене самою природою і закладене в розумі людини. Всі теорії, що грунтуються на понятті П.п., протиставили існуючому правопорядку “громадянського закону” ідеальний “природний устрій”. Ідея П.п. виникла ще в давні часи. Так, у вченні даосизму наявна вимога невтручання правителів у природний хід речей і дотримання природного закону дао. В античному світу […]
урочиста заява давати правдиві свідчення в суді або не виказувати таємниці, підкріплена покладанням руки на священну книгу, цілуванням певних атрибутів культу. В правосл. та катол. П.р. супроводжується цілуванням Біблії та хреста. В середньовічн. Європі П.р. вважалась доказом у судових процесах. В дореволюційн. Російській імперії П.р. була в армії, в ряді державних установ, допускалася як доказ […]
приміщення в зах. боці християнського храму (відділяється, як правило, від середньої частини храму глухою стіною). Відповідає подвір’ю стародавньої скинії, куди могли входити не тільки іудеї, але і язичники. В П. християнського храму можуть входити послідовники інших вірувань для слухання слова Божого і повчань. У П. влаштовували хрещильні, літії під час всюношної, навечір’я і т.д. Дозволяється […]
невелика усна або письмова оповідь алегорично-повчального змісту, в якій хід подій подається в залежності від надприродного. Образна форма, побудова сюжету на житейських ситуаціях та спостереженнях, прихованість змісту й мовленість наздогад – усе це сприяє популярності П.р. Як фольклорний жанр притчі були відомі всьому старод. Сходу, нерідко містили в собі викривальні мотиви, а в релігійному контексті […]
у шиїтів віра у незриме існування імама, один з елементів їх релігійно-політичної доктрини. Згідно з імамічною традицією, біля 874 таємно “зник” у малолітньому віці дванадцятий імам, що був оголошений “прихованим”, але продовжував керувати громадою за допомогою своїх уповноважених. Очікування повернення П.і. в свідомості шиїтів пов’язувалось з надіями на встановлення божої праведності. У середні віки не […]
(від грецьк. eucharistia – букв. подячна жертва) – одно з 7 таїнств у католицьк. і правосл. церквах. Полягає в частуванні віруючих хлібом і вином, які, за вченням церкви, при здійсненні обряду таємниче перетворюються в “тіло і кров Господні”, а ті, хто причастився, стають “співтілесниками Ісуса Христа”, причетниками Божого єства. У протестантських церквах П. (хлібопереломлення) розглядається […]
штатні священно- і церковнослужителі одного христ. храму (парафії). До П. входять настоятель, священик (іноді 2-3 і більше), диякон, пономар, псаломщик, читець та ін. Його склад залежить від кількості парафіян. Філоненко Микола