невелика усна або письмова оповідь алегорично-повчального змісту, в якій хід подій подається в залежності від надприродного. Образна форма, побудова сюжету на житейських ситуаціях та спостереженнях, прихованість змісту й мовленість наздогад – усе це сприяє популярності П.р. Як фольклорний жанр притчі були відомі всьому старод. Сходу, нерідко містили в собі викривальні мотиви, а в релігійному контексті використовувалися для передачі сакральних ідей. Багато притч у Біблії (притчі Соломонові, притчі євангелістів про те, як Ісус оздоровлює недужих, про таланти, злочинних винарів, про сіяча, гірчичне зерно, утихомирення бурі на морі тощо). В Євангеліях є немало й світських притч, приповісток та народних спостережень. Лобовик Борис

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.