невелика усна або письмова оповідь алегорично-повчального змісту, в якій хід подій подається в залежності від надприродного. Образна форма, побудова сюжету на житейських ситуаціях та спостереженнях, прихованість змісту й мовленість наздогад – усе це сприяє популярності П.р. Як фольклорний жанр притчі були відомі всьому старод. Сходу, нерідко містили в собі викривальні мотиви, а в релігійному контексті використовувалися для передачі сакральних ідей. Багато притч у Біблії (притчі Соломонові, притчі євангелістів про те, як Ісус оздоровлює недужих, про таланти, злочинних винарів, про сіяча, гірчичне зерно, утихомирення бурі на морі тощо). В Євангеліях є немало й світських притч, приповісток та народних спостережень. Лобовик Борис
"
Є
І
А
Б
В
Г
Д
Е
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.